ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "СУЧАСНА ФІЗИКА". Компенсаційний курс
Розділ 4. Атомне ядро
4.1. Склад атомного ядра
Ядро, як і атом, не є ''неподільним'' і складається з елементарних частинок ''нуклонів'' — незаряджених нейтронів і позитивних протонів, які мають електричний заряд +е = 1,6·10–19 Кл. Маси нуклонів майже однакові й з великою точністю дорівнюють 1 а.о.м. = 1,66·10–27 кг. Через це в теорії указані характеристики ядра задають цілими числами. А саме, кількість протонів і заряд виражають протонним (зарядовим) числом Z, тож електричний заряд ядра
| \(q_{я}=Ze\). | (4.1) |
Відповідно, масу ядра задають масовим числом (або ''атомною вагою'') A:
| \(m_{я}=A\) а.о.м., |
Відповідно кількість нейтронів у ядрі
| N = A – Z |
(4.2) |
називається нейтронним числом N.
Кількість протонів у ядрі Z, тож і кількість електронів у атомі даного хімічного елемента є фіксованою й визначає його положення в періодичній системі елементів. А от кількість нейтронів у ядрі заданого хімічного елемента може вар'ювати, утворюючи його ізотопи (у перекладі – ''ті, що займають одне місце''). Ізотопи є хімічно однакові, але можуть істотно різнитися за іншими властивостями. Зокрема це стосується стабільності ядра, так що в окремих випадках ізотопи одного хімічного елемента можуть перетворюватися на ізотопи іншого. Тому в ядерній фізиці ядра та атоми заданого ізотопу хімічного елемента Х іменують "нуклідами" й позначають як \({}_{Z}^{A}\mathrm{X}\), або $_{A}{{X}^{Z}}$.