ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "СУЧАСНА ФІЗИКА". Компенсаційний курс
Розділ 4. Атомне ядро
4.1. Склад атомного ядра
Як і атоми, атомні ядра не є ''неподільними'' й складаються з нуклонів — незаряджених нейтронів і протонів, які мають позитивний заряд +е = 1,6·10–19 Кл. Маси нуклонів майже однакові й з великою точністю дорівнюють 1 а.о.м. = 1,66·10–27 кг. Через це в теорії указані характеристики ядра позначають цілими числами, а саме. Кількість протонів задають зарядовим числом Z, тож електричний заряд ядра
| \(q_{я}=Ze\), | (4.1) |
а маса ядра
| \(m_{я}=A\) а.о.м., |
де A дорівнює загальній кількості нуклонів у ядрі й називається масовим числом (або атомною вагою хімічного елемента). Відповідно кількість нейтронів у ядрі
| N = A – Z. |
(4.2) |
Число протонів у ядрі, тож і кількість електронів у атомі є фіксованою й визначає положення відповідного елемента в періодичній системі. Але кількість нейтронів у атомі одного хімічного елемента може вар'ювати, утворюючи його ізотопи (у перекладі ''ті, що займають однакове місце''). Ізотопи одного елемента мають однакові хімічні властивості, але можуть помітно відрізнятися іншими властивостями, зокрема мати нестабільні ядра, що можуть самодовільно чи вимушено перетворюватися на ядра інших елементів. Тому ядро окремого ізотопу якогось хімічного елемента Х іменують "нуклідом" і позначають як \({}_{Z}^{A}\mathrm{X}\), або $_{A}{{X}^{Z}}$.