ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "СУЧАСНА ФІЗИКА". Компенсаційний курс
Розділ I. Спеціальна теорія відносності
1.5. Взаємозв'язок енергії і маси
У теорії відносності також установлено, що, маса тіла є не лише залежною від швидкості руху v, а ще й прямо пов'язана з енергією універсальним співвідношенням
У цих виразах m0 і m називають масою спокою та релятивістською масою (формула . Відповідно, величина Е називається релятивістською енергією і включає всі види енергії тіла, крім його енергії в зовнішніх силових полях (гравітаційному й електричному) та енергії взаємодії з іншими тілами. Аналогічно, й нерухоме тіло має відповідну енергію спокою, що визначається його масою спокою:
Згідно з виразами (18.6), (18.6б), так само пов'язані між собою й зміни цих величин, а саме:
На перший погляд ці вирази не викликають подиву. А саме, перший є формальним наслідком залежності релятивістської маси (інертності) тіла від швидкості, а другий, як можна подумати, стосується двох тіл і є тривіальним. Насправді ж співвідношення (18.7а) стосується одного тіла, а це означає, що будь-яка масивна (\(m_{0}\) ≠ 0) частинка має енергію сама по собі, тобто, незалежно ні від чого. Інакше кажучи,
тож будь-яка зміна енергії тіла супроводжується еквівалентною зміною його маси та навпаки. Сказане стосується й енергії та маси спокою (формула (18.6а)): при зміні енергії має змінюватися й маса нерухомого тіла. Це може здатися неймовірним, але так і є в дійсності, про що свідчить ''дефект маси'' атомного ядра. А саме, через виділення дуже великої енергії при утворенні, маса спокою ядра є завжди меншою за сумарну масу нуклонів, із яких воно складається. |
Закон взаємозв'язку маси і енергії дозволяє одержати вираз для кінетичної енергії релятивістської частинки. Кінетична енергія T – це енергія руху. Тому вона дорівнює різниці повної енергії (формула (18.6)) і енергії спокою (18.6a) частинки:
або, відповідно до формули (18.4),
Ця формула теж суттєво відрізняється від класичної, але при \(v/c\ll{1}\) перетворюється на неї: \(T=\frac{m_{0}v^{2}}{2}\). (У цьому можна переконатися, використавши у виразі (18.9) відому з математики формулу наближених обчислень \((1+x)^{n}=1+nx\) при \(x\ll{1}\). (Тут \(x=-v^{2}/c^{2}\), \(n=-1/2\)). |