physics.zfftt.kpi.ua

Формули дзеркала (16.9) і тонкої лінзи (16.13) ідентичні. Тому в обох випадках аналітичні задачі на зображення слід розв'язувати за наступною схемою.

1)

Зобразити на рисунку положення лінзи (дзеркала) і приблизні положення предмета та його зображення. Примітка. У найпростіших ситуаціях цього можна й не робити. Рисунок робиться схематично, без побудови ходу променів. У деяких складних задачах треба показувати хід променів.

2)

Скласти рівняння, тобто записати формулу лінзи (дзеркала) з урахуванням правила знаків та додаткових умов задачі (задано відстань між предметом та екраном, задано збільшення, тощо). При цьому слід пам'ятати, що фокусні відстані  (або оптична сила ) увігнутого дзеркала і збірної лінзи завжди додатні, а опуклого дзеркала та розсіювальної лінзи - завжди від'ємні. Якщо знак шуканої відстані від лінзи (дзеркала) до зображення не є очевидним, то вона береться додатною. Знак кінцевого результату вкаже характер зображення: "+" буде означати, що зображення дійсне, а "-" покаже на те, що воно уявне.

3)

В деяких задачах складання рівнянь і розв'язування задачі полегшується, якщо скористатись оборотністю світлових променів. Ця властивість променів випливає з законів відбивання і заломлення світла і полягає в наступному.

Якщо промінь світла виходить з певної точки А і, пройшовши крізь оптичну систему, попадає в точку А', то промінь, що виходить з точки А' у зворотному напрямку, потрапить у точку А, повністю повторивши шлях першого променя.

Це дозволяє при необхідності міняти місцями предмет та його зображення без зміни ходу променів.

4)

Розв'язати отримане рівняння (або систему рівнянь) і знайти аналітичну відповідь, яка покаже положення, розміри та характер зображення. Згідно з аналітичною відповіддю виконати рисунок з побудовою ходу променів. Це потрібно як для ілюстрації розв'язку, так і для його загальної перевірки. Наприклад, може виявитись, що згідно з аналітичною відповіддю зображення уявне, а побудова ходу променів засвідчить, що воно дійсне.