ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "КОЛИВАННЯ ТА ХВИЛІ". Компенсаційний курс
Розділ І. Механічні коливання
2.2. Динаміка та енергія гармонічних коливань
У розглянутих далі задачах по замовчуванню вважається, що сили тертя та опору відсутні і g = 10 м/с2.
Задача 1.4. Визначити період T малих коливань кульки масою m = 40 г із зарядом $\left| q \right|$ = 8 мкКл, яку підвішено на тонкій шовковій нитці довжиною l = 1 м у напрямленому вертикально вгору електричному полі з напруженістю E = 300 В/см.
Задача 1.5. Пружну кульку на нитці довжиною l = 0,5 м прикріплено до пружної стінки, що нахилена під малим кутом \(\alpha\) до вертикалі, (див. розв'язок, рис. 4). Визначити, з яким інтервалом часу T кулька вдарятиме в стінку, якщо нитку відвести на кут θ0 = 2\(\alpha\) й відпустити.
Задача 1.6. Відкачаний до тиску P = 5 кПа горизонтальний циліндр поперечим перерізом S = 50 см2 поділено рухомим поршнем масою m = 2 кг на дві однакові частини довжиною l = 1 м кожна. Нехтуючи товщиною поршня, визначити період T коливань поршня внаслідок незначного поштовху.
Задача 1.7. Визначити період T та амплітуду A коливань пластини масою M = 1,5 кг на вертикальній пружині жорсткістю k = 250 Н/м після падіння на неї шматка пластиліну масою m = 0,5 кг з висоти h = 20 см.
Задача 1.8. Показати, що потенціальна енергія малих коливань математичного маятника масою m і довжиною l визначається формулою \(W_{п}=\frac{kx^{2}}{2}\), де \(k=\frac{mg}{l}\).
Задача 1.9. Визначити період T гармонічних коливань маятника на момент, коли потенціальна енергія коливань складає n = 80 % від повної, а зміщення з положення рівноваги та швидкість мають значення x = 2 см і v = 3,1 см/с.
Задача 1.4.
Визначити
період T малих коливань кульки масою m = 40 г із зарядом $\left| q \right|$ = 8 мкКл, яку підвішено на тонкій шовковій нитці довжиною l = 1 м у напрямленому вертикально вгору електричному полі з напруженістю E = 300 В/см.
Дано:
m = 40 г = 0,04 кг
q = 8 мкКл = 8·10–6 Кл l = 1 м E = 300 В/cм = 3·104 В/м
|
T-? |
Розв'язання
Кулька на нитці являє собою математичний маятник (п. 1.3), тож період її коливань задається загальним виразом (1.13) і формулою (1.18). Але за умовою на кульку, крім сили тяжіння $m\vec{g}$, діє ще й вертикальна електрична сила $q\vec{E}$, як показано на рис. 1.4 для випадку q > 0. Тому у виразі (1.16) замість mg має стояти \(\left| mg\mp \left| q \right|E \right|\). Тож
$k=\frac{\left| mg\mp \left| q \right|E \right|}{l}$,
де знак ''–'' відповідає випадку q > 0 і навпаки.
В такому разі період коливань кульки визначається виразом
$T=2\pi \sqrt{\frac{ml}{\left| mg\mp \left| q \right|E \right|}}$ |
Обчислення дають наступні значення:
q > 0 : T = 3,14 с; q < 0 : T = 1,57 с.
На завершення варто зауважити таке. При заданих в умові числах сила тяжіння $m\vec{g}$ переважає електричну силу $q\vec{E}$, що й відображає рис. 1.4а. Але загальний вираз (1) є чинним при будь-яких величинах сил та знаках заряду кульки. Тож при збільшенні напруженості електричного поля період коливань буде зростати так, що при \(\left| q \right|\)E = mg (рис. 1.4б) величина T → ∞. Це означає байдужу рівновагу та відсутність коливань кульки. А далі при $\left| q \right|$E > mg (рис. 1.4в) кулька знову почне коливатись у згоді з виразом (1), але в такому випадку коливання будть вібуватися не під, а над точкою кріплення нитки (рис. 1.4в). (Про це також див. [II], розділ І, задача 1.30).Задача 1.5.
Пружну кульку на нитці довжиною l = 0,5 м прикріплено до пружної стінки, що нахилена під малим кутом \(\alpha\) до вертикалі, рис 4.
Визначити,
з яким інтервалом часу T кулька вдарятиме в стінку, якщо нитку відвести на кут θ0 = 2\(\alpha\) й відпустити.
Дано: l = 0,5 м
|
T - ?
|
Розв’язання
Відповідно до умови кулька стикається зі стінкою пружньо, тобто без утрати енергії, й через рівні проміжки часу T, а в проміжках рухається, як математичний маятник за загальним рівнянням (1.4). Отже, якщо початкову координату кульки (відхилення від вертикалі) позначити як x0, то далі вона змінюється за законом
$x\left(t\right)={{x}_{0}}\cos {{\omega }}t$. |
(1) |
З урахуванням співвідношення між кутами \(\alpha\) і \(\Theta_{0}\), координата кульки на момент зіткнення зі стінкою t1 дорівнює x1 = –0,5x0, тож із рівняння (1) маємо:
$\cos \omega {{t}_{1}}=-0,5\quad \Rightarrow \quad \omega {{t}_{1}}=\frac{2\pi }{3}$
Відтак, узявши до уваги формулу (1.17) і те, що інтервал часу між послідовними зіткненнями кульки зі стінкою T = 2t1, отримаємо наступну відповідь задачі:
$T=\frac{4\pi }{3}\sqrt{\frac{l}{g}}$ = 0,95 с
Задача 1.6
Відкачаний до тиску P = 5 кПа горизонтальний циліндр перерізом S = 50 см2 поділено рухомим поршнем масою m = 1 кг на дві частини довжиною l = 1 м кожна. Нехтуючи товщиною поршня,
визначити
період T коливань поршня внаслідок незначного поштовху.
Дано:
l = 1 м
m = 2 кг
S = 50 см2 = 5·10–3 м2
P = 5 кПа = 5·103 Па
|
T - ? |
Розв’язання
При відведенні поршня з рівноважного положення в будь-який бік компенсація сил тиску повітря ${{\vec{F}}_{1}}$, ${{\vec{F}}_{2}}$ (рис. 6 ) порушується так, що їхня рівнодійна $\vec{F}$ є спрямована протилежно й має проєкцію на вісь ОХ
Fx = (Р1 – Р2)S. |
(1) |
Тому після вивільнення поршень починає коливатися з періодом, який визначається залежністю Fx(х) повертаючої сили від зміщення x поршня з положення рівноваги. Ця залежнічсть на загал може бути складною, але в даній задачі ситуація спрощується тим, що при малих коливаннях поршня температура повітря в циліндрі лишається сталою. Тож зміна його тиску та об'єму відбувається ізотермічно і є підпорядкована закону Бойля-Маріотта ([ІІІ], п. 1.3) Отже, P1V1 = P2, V2 = PV і, врахувавши, що V1 = (l + x)S, V2 = (l – x)S і V = l S, маємо:
\(Pl=P_{1}(l-x)\) \(\Rightarrow\) \(P_{1}=\frac{Pl}{l-x}\);
\(Pl=P_{2}(l+x)\) \(\Rightarrow\) \(P_{2}=\frac{Pl}{l+x}\).
У такому разі
\(F_{x}=PlS\left(\frac{1}{l+x}-\frac{1}{l-x}\right)=-PlS\frac{2x}{l^{2}-x^{2}}\).
За умовою \(x\ll{l}\), тож величиною \(x^{2}\) у цьому виразі можна знехтувати, тож
|
\(F_{x}=-kx\), |
|
де
|
\(k=\frac{2PS}{l}\). |
|
Отриманий вираз \(F_{x}\) збігається з формулою (1.10). Отже, малі, коливання поршня є гармонічними, тож шуканий період T, згідно із загальною формулою (1.13), дорівнює
$T=2\pi \sqrt{\frac{ml}{2PS}}$ ≈ 1,3 c.
Задача 1.7
Визначити
період T та амплітуду A коливань пластини масою M = 1,5 кг на вертикальній пружині жорсткістю k = 250 Н/м після падіння на неї шматка пластиліну масою m = 0,5 кг з висоти h = 20 см (рис. 7).
Дано: k = 250 Н/м
M = 1,5 кг
h = 20 см = 0,2 м
m = 0,5 кг
|
T - ? A - ?
|
Розв’язання
Після падіння пластиліну на пластину створюється пружинний маятник (п. 1.3) масою (M + m) і жорсткістю k. Отже, шуканий період коливань T за формулою (1.15) дорівнює
\(T=2\pi\sqrt{\frac{m+M}{k}}=\) 0,57 c. | (1) |
Спосіб 1. При зіткненні в точці О з координатою x = 0 пластилін пердає пластині деякий імпульс, через що її наступні коливання відбуваються з відповідною швидкістю v0 й
Коливання пластини з пластиліном відбуваються навколо точки O1, на відстані х0 від початкового положення, що визначається умовою компенсації сумарної ваги тіл і сили, з якою на них діє пружина:
$ \left( M+m \right)g=k{{x}_{0}} $ $\Rightarrow $ ${{x}_{0}}=\frac{\left( M+m \right)g}{k}$ |
(2) |
При цьому коливання відбуваються не зі стану спокою, як зазвичай, а з певною початковою швидкістю v0, що визначається законом збереження імпульсу. Тож, зважаючи на непружний характер зіткнення
$mv=\left( M+m \right){{v}_{0}}$,
де v – швидкість пластиліну на момент падіння на пластину, котра складає (див. [І], ф-ла (1.19а)), $v=\sqrt{2gh}$ . Отже, початкова швидкість коливань пластини з пластиліном
${{v}_{0}}=\frac{m}{M+m}\sqrt{2gh}$. | (3) |
Рис. 7
Відтак при знайдених початкових умовах (x0, v0), із загальних рівняннь гармонічних коливань (1.4) і (1.5) виходить:
$x=A\sin \left( \omega t+{{\varphi }_{0}} \right)$ $\Rightarrow $ $\frac{x}{A}=\sin \left( \omega t+{{\varphi }_{0}} \right)$ |
${{v}_{x}}=A\omega \cos \left( \omega t+{{\varphi }_{0}} \right)$ $\Rightarrow $ $\frac{{{v}_{x}}}{A\omega }=\cos \left( \omega t+{{\varphi }_{0}} \right)$, |
звідки, враховуючи відому тригонометричну тотожність, отримуємо:
\(\frac{x^{2}}{A^{2}}+\frac{v^{2}}{A^{2}\omega^{2}}=1\) \(\Rightarrow\) \(A=\sqrt{x^{2}+\frac{v^{2}}{\omega^{2}}}\).
Ця рівність виконцється при будь-якому положенні коливного тіла, тож поклавши x = x0, отримаємо :
$A=\sqrt{x_{0}^{2}+\frac{v_{0}^{2}}{{{\omega }^{2}}}}$ = $\sqrt{x_{0}^{2}+\frac{{{\left( {{v}_{0}}T \right)}^{2}}}{4{{\pi }^{2}}}}$
Відтак, узявши отримане напочатку (вираз (1)) значення T та обрахувавши за виразами (2) і (3) значення x0 і v0 , дістанемо:
А = 9,2 см.
Спосіб 2. Амплітуду коливань можна знайти, й спираючися не на співвідношеня механіки коливань. А саме.
Стискання пружини відбувається за рахунок енергії пластини з пластиліном . Тому, якщо прийняти потенціальну енрегію тіл у найнижчій точці за 0, то на момент зупинки вся їхня енергія перейде в енергію деформації пружини на величину відстані x від початкового до крайнього положення пластини. Отже,
$\frac{k{{x}^{2}}}{2}$ = $\frac{\left( M+m \right)v_{0}^{2}}{2}+\left( M+m \right)gx$ \(\Rightarrow\) $k{{x}^{2}}-2\left( M+m \right)gx-\left( M+m \right)v_{0}^{2}=0$
Корені цього рівняння складають:
${{x}_{1,2}}=\frac{\left( M+m \right)g}{k}\pm \sqrt{{{\left( \frac{\left( M+m \right)g}{k} \right)}^{2}}+\frac{\left( M+m \right)v_{0}^{2}}{k}}$
або, враховуючи вирази (2) і (3),
${{x}_{1,2}}={{x}_{0}}\pm \sqrt{{{\left( \frac{\left( M+m \right)g}{k} \right)}^{2}}+\frac{\left( M+m \right)2gh}{k}}$.
Зрозуміло, що другі доданки в цьому виразі визначають макимальне відхилення пластини з пластиліном від точки рівноваги сил, тобто шукану амплітуду коливань. Отже,
${A}=\sqrt{{{\left( \frac{\left( M+m \right)g}{k} \right)}^{2}}+\frac{\left( M+m \right)2gh}{k}}$.
Обчислення дають
A = 9,2 см,
що, природньо, збігається із отриманим раніше значенням. Варто також відмітити, що перший доданок під радикалом дорівнює $x_{0}^{2}$. Отже, пластина з пластиліном, незалежно від їхньої маси та жорсткості пружини, повертаючись із найнижчої точки, підніметься вище початкового положення. Це пояснюється тим, що коливання почалися не зі стану спокою, як зазвичай, і з певною початковою кінетичною енергією.
Задача 1.8
Показати,
що потенціальна енергія малих коливань математичного маятника масою m і довжиною l визначається формулою \(W_{п}=\frac{kx^{2}}{2}\), де \(k=\frac{mg}{l}\).
Розв’язання
Потенціальна енергія маятника обумовлена дією на нього сили тяжіння і виражається формулою
|
\(W_{п}=mgh\), |
(1) |
де m – маса маятника, h – висота підйому над положенням рівноваги (див. рис.8). З рис.8 видно, що
|
\(h=AO-AB=l-l\cos\alpha\) \(\Rightarrow\) \(h=l(1-\cos\alpha)=2l\sin^{2}\frac{\alpha}{2}\). |
(2) |
Оскільки маятник здійснює малі коливання (\(x\ll{l}\)), то \(\alpha\ll{1}\) рад. Тому \(\sin\frac{\alpha}{2}=\frac{\alpha}{2}\), і вираз (2) набуває вигляду:
\(h=2l\left(\frac{\alpha}{2}\right)^{2}=\frac{l\alpha^{2}}{2}\).
Підставивши його у формулу (1) і зробивши заміну \(\alpha=x/l\), отримаємо
\(W_{п}=\frac{mgx^{2}}{2l}=\frac{kx^{2}}{2}\),
де \(k=\frac{mg}{l}\), що і треба було довести.
Ця задача ілюструє універсальність формули (13.19): вона може бути застосовна до будь-яких гармонічних коливань, а не тільки до коливань під дією сили пружності.
Задача 1.9
Визначити
період T гармонічних коливань маятника на момент, коли потенціальна енергія коливань складає n = 80 % від повної, а зміщення з положення рівноваги та швидкість мають значення x = 2 см і v = 3,1 см/с.
Дано: n = 80 %
x = 2 см
v = 3,1 см/с
|
T - ? |
Розв’язання
Період коливань тіла на пружині визначається формулою:
|
\(T=2\pi\sqrt{\frac{m}{k}}\). |
(1) |
Відношення (m/k) знайдемо через повну енергію коливань:
|
\(W=\frac{mv^{2}}{2}+\frac{kx^{2}}{2}=W_{п}\left(\frac{mv^{2}}{kx^{2}}+1\right)\), |
(2) |
де (\(mv^{2}/2\)) – кінетична і (\(kx^{2}/2\)) – потенціальна енергія. Відтак із виразу (2) одержимо
\(\frac{m}{k}=\frac{x^{2}}{v^{2}}\left(\frac{W}{W_{п}}-1\right)\).
і після підстановку у формулу (1) дістанемо відповідь:
\(T=2\pi\frac{x}{v}\sqrt{\frac{W}{W_{п}}-1}=2\pi\cdot\frac{2}{3,1}\sqrt{\frac{1}{0,8}-1}\approx\) 2 c.