ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА". Компенсаційний курс
2. Приклади розв'язування задач
Рівняння стану ідеального газу
У задачах із молекулярної фізики є широко вживаними позасистемні одиниці такі, як (а.о.м.), (мм.рт.ст.) та (°С). Тому варто ще до початку розв'язування перевести числові дані в основні одиниці CІ, як це зроблено далі.
Задача 1.14. У балоні об'ємом V = 1 л міститься m = 1,0 г невідомого окислу азоту NxOy при температурі t = 27°C і тиску P = 32,8 кПа. Встановити хімічну формулу сполуки (визначити x та y). Газова стала R = 8,31 Дж/(моль·К).
Задача 1.15. Балон із киснем при тиску P1 = 1 МПа і температурі t1 = 27 °C винесли надвір і підключили до газового пальника. Визначити, який відсоток η (%) кисню було витрачено, коли на кінець роботи тиск у балоні впав до P2 = 600 кПа при температурі t2 = –23 °C.
Задача 1.16. Відкачану посудину об'ємом V = 0,5 л, що містила m = 1 г кристалічного йоду I2, нагріли до t = 1000°C, через що він випарувався і частково дисоціював на атоми. Визначити частку молекул I2 , що дисоціювали, якщо в посудині встановився тиск P = 700 мм.рт.ст. Атомна маса йоду Ar = 127.
Задача 1.17. Відкачаний балон, який на \( \eta=0,1 \) об'єму заповнено водою, вміщають у термостат із температурою t = 300°C. Визначити, чи розірветься балон, якщо він витримує максимальний тиск P0 = 25 МПа.
Задача 1.18. У балоні об'ємом V = 10 л міститься газова суміш гелію і неону загальною масою m = 36 г при тиску \(P=10^{6}\) Па і температура t = 28°C. Визначити масу гелію m1 і неону m2 в суміші.
Задача 1.19.При електролізі (розкладанні молекул електричним струмом) із m = 1 кг води отримано V = 710 л кисню під тиском P = 105 Па. Визначити температуру газу t°С.
Задача 1.20. У кожній частині закритого вертикального циліндра із рухомим масивним поршнем заходиться по ν = 1 моль повітря. Визначити, за якої температури T2 відношення об'ємів повітря дорівнюватиме η2 = 3, якщо при температури T1 = 320 K воно складає η1 = 4.
Задача 1.21. Два однакові балони, один із газом при тиску P1 = 1,0 атм і температурі t1= 27°C, а інший порожній, є сполучені трубкою з клапаном, який починає пропускати при різниці тисків у балонах ΔР ≥ 1,1 атм. Визначити тиск P2 у спочатку порожньому балоні після нагрівання системи до температури t2 = 117°C.
Задача 1.22. Із рівняння Клапейрона отримати формулу густини газу \( \rho \) та знайти масу повітря (M = 29 г/моль) у кімнаті площею S = 20 м2 і висотою стелі h = 3 м при температурі t = 17 °C і атмосферному тиску P = 100 кПа.
Задача 1.23. По трубі перерізом S = 5 см2 прокачують вуглекислий газ при температурі T = 290 K і тиску P = 150 кПа. Визначити швидкість руху газу v, якщо за час t = 5 хв по трубі проходить m = 2 кг газу.
Задача 1.24. Із заданою кількістю газу \(\nu \) проводять процес, у якому тиск змінюється з температурою як $P=\alpha \sqrt{T}$, де \(\alpha \) – задана стала. Визначити залежність об'єму газу від тиску V(P) та показати її на графіку.
Задача 1.25. Повітряна куля починає підійматися при нагріванні в ній повітря до температури t = 60°C. Визначити об'єм V оболонки кулі, якщо її маса разом з вантажем складає m = 300 кг, навколишня температура T0 = 290 K і атмосферний тиск P0 = 105 Па. Молярна маса повітря M = 29 г/моль.
Задача 1.26. При підвищенні температури в повітряної кульці на k = 10 % її об'єм збільшується на n = 1 %. Визначити, на яку частку η (%) збільшується при цьому тиск повітря в кульці.
Задача 1.27. Тиск і об'єм гелію (M = 4 г/моль) масою m = 20 г лінійно змінюються від P1 = 1,55 ГПа, V1 = 12 дм3 до P2 = 0,41 ГПа, V2 = 32 дм3. Визначити максимальну температуру газу в процесі.
====================
У балоні об'ємом V = 1 л міститься m = 1 г невідомого окислу азоту NxOy при температурі t = 27 °C і тиску P = 32,8 кПа.
Встановити
хімічну формулу сполуки (визначити x та y). Газова стала R = 8,31 Дж/(моль·К).
Дано: NxOy
V = 1 л = 10–3 м3
m = 10–3 кг
T = 300 K
P = 3,28·104 Па
|
x, y - ?
|
Розв’язання
За числовими даними з рівняння Клапейрона (1.14) знаходимо молярну масу газу
\({M}=\frac{mRT}{PV}=76\cdot {{10}^{-3}}\) кг/моль,
і, знаючи його узагальнену формулу та відносні атомні маси Нітрогену A1 = 14 і Оксигену A2 = 16, складаємо числове рівняння:
\( {{M}}=x{{A}_{1}}+y{{A}_{2}}\) \( \Rightarrow\) 76 =14x+16y, або
7x + 8y = 38.
За змістом це рівняння має тільки цілочисельні розв'язки, котрі легко визначаються підбором: якщо прийняти x = 1, то y = (38 – 7)/8, чого не може бути. А ось при x = 2 маємо y = (38 – 14)/8 = 3.
Отже, шукана формула окислу — N2O3.
Задача 1.15 Балон із киснем при тиску P1 = 1 МПа і температурі t1 = 27 °C винесли надвір і підключили до газового пальника.
Визначити,
який відсоток η (%) кисню було витрачено, коли на кінець роботи тиск у балоні впав до P2 = 600 кПа при температурі t2 = –23 °C.
Дано: P1 = 106 Па
P2 = 6·105 Па
T1 = 300 K
T2 = 250 K
|
\( \eta \) - ?
|
Розв’язання
Частина використаного газу:
\( \eta=\frac{m_{1}-m_{2}}{m_{1}}=1-\frac{m_{2}}{m_{1}}, \) | (1) |
де m1 і m2 – початкова та кінцева маси кисню в балоні, котрі визначаються з рівнянь Клапейрона (1.14). Отже:
\( \begin{align} P_{1}V=\frac{m_{1}}{M}RT_{1} \\ P_{2}V=\frac{m_{2}}{M}RT_{2} \\ \end{align}\) \( \Rightarrow \) \( \frac{P_{2}}{P_{1}}=\frac{m_{2}T_{2}}{m_{1}T_{1}}\) \( \Rightarrow \) \( \frac{m_{2}}{m_{1}}=\frac{P_{2}T_{1}}{P_{1}T_{1}}\).
Підставивши знайдене відношення (m1/m2) у вираз (1), одержимо відповідь:
\( \eta=1-\frac{P_{2}T_{1}}{P_{1}T_{2}}\) = 0,28, або \( \eta \) = 28 %.
Задача 1.16
Відкачану посудину об'ємом V = 0,5 л, що містила m = 1 г кристалічного йоду I2, нагріли до t = 1000 °C, через що він випарувався і частково дисоціював на атоми.
Визначити
частку молекул I2 , що дисоціювали, якщо в посудині встановився тиск P = 700 мм.рт.ст. Атомна маса йоду A = 127.
Дано: m = 10–3 кг
V = 5·10–4 м3
A = 127
P1 = 93,3 кПа
t1 = 1000 °C
|
\( \eta \) - ?
|
Розв’язання
З умови задачі випливає, що в посудині міститься газова суміш молекулярного (I2) та атомарного йоду (I), тиск якої за законом Дальтона дорівнює сумі парціальних тисків компонент:
P = P1 + P2.
Величини P1, P2, згідно з рівнянням Клапейрона (1.13) визначається масами компонент, як
\( {{P}_{1}}=\frac{{{m}_{1}}}{{{M}_{1}}}\frac{RT}{V};\ \ {{P}_{2}}=\frac{{{m}_{2}}}{{{M}_{2}}}\frac{RT}{V}, \)
|
\( {P}=\left( \frac{{{m}_{1}}}{{{M}_{1}}}+\frac{{{m}_{2}}}{{{M}_{2}}} \right)\frac{RT}{V}. \) |
(1) |
Шукана величина η дорівнює відношенню кількості N1 та маси m1 дисоційованих молекул до їхніх початкових значень N, m. Отже,
\( \frac{m_{1}}{m}=\eta \) \( \Rightarrow \) \( {m}_{1}=\eta{m}. \)
Відповідно, маса недисоційованих молекул
m2 = m – m1 \( \Rightarrow \) \( {m}_{2}=(1-\eta )m. \)
Підставляючи вирази m1 і m2 в рівняння (1) і враховуючи, що M2 = 2M1 (M1 = A·10–3 = 127·10–3 кг/моль – молярна маса атомарного йоду), одержуємо:
\( {P}=\frac{m}{M_{1}}\left(\eta+\frac{1-\eta}{2}\right)\frac{RT}{V} \),
звідки
\( \eta=\frac{2PV{{M}_{1}}}{mRT} \)–1.
Підставивши задані значення P, V, T та табличні величини М1, М2 і R, отримаємо числову відповідь:
\( \eta=12 \)%.
Задача 1.17. Відкачаний балон, який на \( \eta=0,1 \) об'єму заповнено водою, вміщають у термостат із температурою t = 300°C.
Визначити,
чи розірветься балон, якщо він витримує максимальний тиск P0 = 25 МПа?
Дано: \( \eta=0,1 \)
T = 573 K
P0 = 25 МПа
|
P - ?
|
Розв’язання
Для відповіді на поставлене запитання необхідно визначити тиск P утвореної при нагріванні балона водяної пари та порівняти його з гранично допустимою величиною P0. Тож, позначивши об'єм балона як V0, згідно з рівнянням Клапейрона (1.14), запишемо:
|
\( {P}=\frac{mRT}{MV_{0}}\). |
(1) |
Відтак, виразивши масу m водяної пари через густину ρ та об'єм V = ηV0 як
$m=\rho \eta {{V}_{0}}$
і врахувавши молярну масу води M = 18·10–3 кг/моль, одержимо відповідь:
\( {P}=\frac{\eta\rho{RT}}{M} \) = 26,4 МПа.
Як бачимо, P > P0, тож балон розірветься.
==============
Задача 1.18.
У балоні об'ємом V = 10 л міститься газова суміш гелію і неону загальною масою m = 36 г при тиску P = 106 Па і температура t = 28°C.
Визначити
масу гелію m1 і неону m2 в суміші.
Дано: V = 10–2 м3
m = 3,6·10–2 кг
P = 106 Па
Т= 301 К
|
m1, m2 - ?
|
Розв’язання
Відповідно до закону Дальтона (1.12)
P = P1 + P2,
де P – заданий тиск суміші, P1 і P2 – парціальні тиски гелію та неону, відповідно.
За рівнянням Клапейрона (1.13)
\( {P}_{1}=\frac{m_{1}}{M_{1}}RT, \) \( {P}_{2}=\frac{m_{2}}{M_{2}}RT, \)
тож для суміші:
|
\( {PV}=\left( \frac{{{m}_{1}}}{{{M}_{1}}}+\frac{{{m}_{2}}}{{{M}_{2}}} \right)RT, \) |
(1) |
Позаяк маса суміші є задана, масу якоїсь із компонент в рівнянні (1) можна виразити через масу іншої, приміром,
m2 = m – m1. |
(2) |
Підставивши цей вираз у рівняння (1), отримаємо:
|
\( {PV}=\left( \frac{{{m}_{1}}}{{{M}_{1}}}+\frac{m-{{m}_{1}}}{{{M}_{2}}} \right)RT \), |
|
і після нескладних перетворень
\( {{m}_{1}}=\left( \frac{PV}{RT}-\frac{m}{{{M}_{2}}} \right)\cdot \frac{{{M}_{1}}{{M}_{2}}}{{{M}_{2}}-{{M}_{1}}}. \)
Відтак, урахувавши молярні маси гелію M1 = 4 г/моль і неону M2 = 20 г/моль, після обчислень дістанемо
m1 = 11 г
і за співвідношенням (2)
m2 = 25 г.
При електролізі (розкладанні молекул електричним струмом) із m = 1 кг води отримано V = 710 л кисню під тиском P = 105 Па.
Визначити
температуру газу t°С.
Дано: m = 1 кг
V = 0,71 м3
P = 105 Па
|
t - ?
|
Розв’язання
За рівнянням Клапейрона (1.13) можна записати:
\( T=\frac{PV}{\nu_{1}R}, \) |
(1) |
де \( {{\nu }_{1}}\) – кількість кисню, що утворився. При розкладанні однієї молекули H2O утворюється один атом кисню, тобто "половина молекули" O2. Таким чином, кількість кисню \( {{\nu }_{1}}\), що утворився, дорівнює половині кількості води \( \nu \), що прореагувала:
|
${{\nu }_{1}}=\frac{\nu }{2}$ = $\frac{m}{2M}$, |
(2) |
де m – маса води, M = 18·10-3 кг/моль – її молярна маса. Підставивши вираз (2) в (1), одержимо відповідь:
\( {T}=\frac{2MPV}{mR}=308 \) K = 35 °C.
У кожній частині закритого вертикального циліндра із рухомим масивним поршнем заходиться по ν = 1 моль повітря.
Визначити,
за якої температури T2 відношення об'ємів повітря дорівнюватиме η2 = 3, якщо при температури T1 = 320 K воно складає η1 = 4.
Дано: T1 = 320 K
η1 =4
η2 = 3
|
T2 - ?
|
Розв’язання
Положення поршня та сили тяжіння та тиску повітря, що діють на нього, показано на рис. 20: а) при температурі T1 і б) при шуканій температурі T2.
У кожному випадку вага поршня при рівновазі компенсується різницею сил тиску повітря F = PS (S – площа поршня) по обидва боки. Отже,
\({{F}_{1}}-{{F}_{2}}={{{F}'}_{1}}-{{{F}'}_{2}}\quad \Rightarrow \quad {{P}_{1}}-{{P}_{2}}={{{P}'}_{1}}-{{{P}'}_{2}}\). |
(1) |
Виразивши в цьому співвідношенні тиски через температуру та об'єм за рівнянням Клапейрона (1.13) і врахувавши, що ${{V}_{2}}=\eta {{V}_{1}}$ і \({{{V}'}_{2}}={\eta }'{{{V}'}_{1}}\), після елементарних викладок отримаємо:
|
$\frac{T}{{{V}_{1}}}\left( 1-\frac{1}{\eta } \right)=\frac{{{T}'}}{{{V}_{1}}^{\prime }}\left( 1-\frac{1}{{{\eta }'}} \right)\quad \Rightarrow \quad \frac{{{V}_{1}}^{\prime }}{{{V}_{1}}}=\frac{{{T}'}}{T}\cdot \frac{{\eta }'\left( \eta -1 \right)}{\eta \left( {\eta }'-1 \right)}$. |
|
Звідси
|
${T}'=T\cdot \frac{{\eta }'\left( \eta -1 \right)}{\eta \left( {\eta }'-1 \right)}\cdot \frac{{{V}_{1}}^{\prime }}{{{V}_{1}}}$. |
(2) |
Залишається визначити величину $\left( {{V}_{1}}^{\prime }/{{V}_{1}} \right)$, що легко зробити, позаяк сумарний об'єм повітря в циліндрі не змінюється:
\( {V}_{1}+{V}_{2}=V'_{1}+V_{2}^{\prime }\) \( \Rightarrow \) \({{V}_{1}}\left( \eta +1 \right)={{V}_{1}}^{\prime }\left( {\eta }'+1 \right)\) \( \Rightarrow \) $\frac{{{V}_{1}}^{\prime }}{{{V}_{1}}}=\frac{\eta +1}{{\eta }'+1}$.
Відтак підставимо цей результат вираз (2) і отримуємо відповідь задачі:
${T}'=T\cdot \frac{{\eta }'\left( {{\eta }^{2}}-1 \right)}{\eta \left( {{{{\eta }'}}^{2}}-1 \right)}=450\ \text{K}$.
Два однакові балони, один із газом при тиску P1 = 1,0 атм і температурі t1= 27°C, а інший порожній, є сполучені трубкою з клапаном, який починає пропускати при різниці тисків у балонах ΔР ≥ 1,1 атм.
Визначити
тиск P2 у спочатку порожньому балоні після нагрівання системи до температури t2 = 117°C.
Дано: Т1 = 300 К
P = 1,00 атм
\( \Delta{P}\ge 1,10 \) атм
Т2 = 390 К |
P2 - ?
|
Розв’язання
Тиск газу в закритій посудині є прямо пропорційний температурі (рівняння (1.18)). При цьому за умовою температура збільшується в 1,3 раза (від 300 K до 390 K), а граничний тиск, який витримує клапан, є більший за початковий тільки в 1,1 раза. Тож при підвищенні температури клапан у якийсь момент відкриється, і газ буде перетікати, аж поки в балонах не встановиться критична різниця тисків \( \Delta{P}\). Отже, кінцеві тиски в балонах співвідносяться, як
|
\({P}_{2}={P}_{1}-\Delta{P}\). |
(1) |
Очевидним є й зв'язок між кількостями газу – початковою в першому ν та кінцевими в першому й другому ν1, ν2, відповідно:
\( \nu ={{\nu }_{1}}+{{\nu }_{2}}.\) |
|
Тож, визначивши ці величини через параметри стану газу за рівнянням Клапейрона (1.13) і врахувавши співвідношення (1), дістанемо:
$\frac{P}{{{T}_{1}}}=\frac{2{{P}_{2}}+\Delta P}{{{T}_{2}}}$, |
|
і після нескладних перетворень – відповідь задачі:
\( {{P}_{2}}=\frac{1}{2}\left( P\frac{{{T}_{2}}}{{{T}_{1}}}-\Delta P \right)=\frac{P}{2}\left( \frac{{{T}_{2}}}{{{T}_{1}}}-\frac{\Delta P}{P} \right) \) = 0,1 атм.
(Примітка. Доданок ΔP/P в дужках є безрозмірним, тож при обчисленнях немає потреби переводити значення тисків у Па).
Задача 1.22. Із рівняння Клапейрона
отримати формулу густини газу \( \rho \) та
знайти масу повітря (M = 29 г/моль) у кімнаті площею S = 20 м2 і висотою стелі h = 3 м при температурі t = 17 °C і атмосферному тиску P = 100 кПа.
Дано: S = 20 м2
h = 3 м
T = 290 К
P = 100 кПа
M = 2,9·10–2 кг/моль
|
\( \rho \), m - ?
|
Розв’язання
Густина ρ = (m/V), отже, згідно з рівнянням Клапейрона (1.14), вона визначається формулою:
\(\rho=\frac{PM}{RT}\)
і за даними задачі для повітря
ρ = 1,2кг/м3.
Тож маса повітря в кімнаті
\( {m}=\rho V=\rho Sh=72 \) кг.
Справляє враження, що, здавалося б "невагоме", повітря навіть у невеликій кімнаті має значну масу. Але, як мовиться, все пізнається в порівнянні – маса води в басейні таких самих розмірів становить 60 т !
=====
По трубі поперечним перерізом S = 5 см2 прокачують вуглекислий газ при температурі T = 290 K і тиску P = 150 кПа.
Визначити
швидкість руху газу v, якщо за час t = 5 хв по трубі проходить m = 2 кг газу.
Дано: CO2
S = 5·10-4 м2
T = 290 K
P = 1,5·105 Па
t = 300 с
m = 2 кг
|
\( {v}\) - ?
|
Розв’язання
Виділимо в трубі подумки ділянку певної довжини l, яка вміщує масу газу m, рис. 23. При швидкості руху v весь цей газ пройде крізь передній край ділянки за час t = (l/v). Отож довжина ділянки та об'єм газу в ній складають l = vt і V = lS = Svt. Відтак, підставивши цей вираз у рівняння Клапейрона (1.14), знайдемо відповідь:
\( {PSvt}=\frac{m}{M}RT \) \( \Rightarrow \) \( {v}=\frac{mRT}{tPSM}. \)
Молярна маса вуглекислого газу (CO2) M = 44·10 –3 кг/моль, тож числова відповідь
\( {v}\approx{5}\) м/с.
====
Із заданою кількістю газу \(\nu \) проводять процес, у якому тиск змінюється з температурою як \(P=\alpha {{T}^{1/2}}\), де \(\alpha \) – задана стала.
Визначити
залежність об'єму газу від тиску V(P) та показати її на графіку.
Дано: \(\nu \) = const
\(P=\alpha {{T}^{1/2}}\)
\(P_{2}/P_{1}=k\)
k = 2
|
V(Р) - ?; V2/V1 - ?
|
Розв’язання
Шукану залежність об'єму газу від тиску V(P) отримаємо з рівняння Клапейрона (1.13), виразивши в ньому температуру T через тиск P , відповідно до умови задачі:
$PV=\nu R\cdot {{\left( {P}/{\alpha }\; \right)}^{2}}\quad \Rightarrow \quad V=\beta P,\quad \beta =\left( {\nu R}/{{{\alpha }^{2}}}\; \right)$.
Графік V(P) показано на рис. 24.
Отже, виходить, що при стисненні газ розширюється. Але цей "парадокс" є удаваним, бо стиснення (збільшення тиску) забезпечується не рухом поршня, а нагріванням газу.
=====
Повітряна куля починає підійматися при нагріванні в ній повітря до температури t = 60 °C.
Визначити
об'єм V оболонки кулі, якщо її маса разом з вантажем складає m = 300 кг, навколишня температура T0 = 290 K і атмосферний тиск P0 = 105 Па. Молярна маса повітря M = 29 г/моль.
Дано: Т = 333 К
m = 300 кг
T0 = 290 K
P0 = 105 Па
M = 2,9·10–2 кг/моль
|
\( {V}\) - ?
|
Розв’язання
Підйом кулі почнеться, коли виштовхувальна сила FA навколишнього повітря зрівноважить силу тяжіння FT (рис. 25), величина котрої
FT = mg + ρVg, |
|
де m – маса оболонки кулі з вантажем, ρVg – маса повітря всередині при густині ρ і об'ємі оболонки V. Відповідно, виштовхувальна сила дорівнює вазі навколишнього повітря в об'ємі оболонки (закон Архімеда), котре має густину ρ0 :
|
FА = ρ0Vg. |
|
Отже, умовою підйому кулі є рівність:
\({{\rho }_{0}}Vg=mg+\rho Vg\) ,
з якої для шуканого об'єму оболонки виходить формула
|
\(V=\frac{m}{{{\rho }_{0}}-\rho }.\) |
(1) |
Густини повітря за рівнянням Клапейрона (1.14) визначаються, як
\(\rho =\frac{{{P}_{0}}M}{RT}\) і ${{\rho }_{0}}=\frac{{{P}_{0}}M}{R{{T}_{0}}}$.
Тож, підставивши ці вирази у формулу (1), дістанемо відповідь задачі:
\(V=\frac{mR{{T}_{0}}T}{{{P}_{0}}M(T-{{T}_{0}})}\approx 1930\) м3.
====
При підвищенні температури в повітряної кульці на k = 10 % її об'єм збільшується на n = 1 %.
Визначити,
на яку частку η (%) збільшується при цьому тиск повітря в кульці.
Дано: k = 10 %
n = 1 %
|
\(\eta\) - ?
|
Розв’язання
Зміна параметрів стану повітря в кульці відбувається при незмінній кількості, тож, згідно з рівнянням Клапейрона (1.14), параметри початкового (P1, V1, T1) та кінцевого (P2, V2, T2) стану пов'язані співвідношенням:
|
\(\frac{{{P}_{1}}{{V}_{1}}}{{{T}_{1}}}=\frac{{{P}_{2}}{{V}_{2}}}{{{T}_{2}}}.\) |
(1) |
При цьому за умовою задачі
|
\(\begin{align} & {{V}_{2}}={{V}_{1}}+\Delta V={{V}_{1}}+n{{V}_{1}}=V(1+n), \\ & {{T}_{2}}={{T}_{1}}+\Delta T={{T}_{1}}+n{{T}_{1}}=T(1+k). \\\end{align}\) |
(2) |
По аналогії те саме можна записати й для тисків :
|
\({P}_{2}={P}_{1}+\Delta P={P}_{1}+\eta{P}_{1}=P(1+\eta).\) |
(3) |
Підставивши вирази (2), (3) у співвідношення (1), одержуємо відповідь:
\(\frac{{{P}_{1}}{{V}_{1}}}{{{T}_{1}}}=\frac{{{P}_{1}}(1+\eta){{V}_{1}}(1+n)}{{{T}_{1}}(1+k)}\) \( \Rightarrow \) \( 1+\eta=\frac{1+k}{1+n}\) \(\Rightarrow \) \(\eta=\frac{1+k}{1+n}-1.\)
Обчислення дають
\(\eta=0,089=8,9\) %.
Задача 1.27.
Тиск і об'єм гелію (M = 4 г/моль) масою m = 20 г лінійно змінюються від P1 = 1,55 ГПа, V1 = 12 дм3 до P2 = 0,41 ГПа, V2 = 32 дм3.
Визначити
максимальну температуру газу в процесі.
Дано: M = 4·10–3 кг/моль m = 2·10–2 кг P1 = 1,55·109 Па V1 = 1,2·10–2 м3 P2 = 4,1·108 Па V2 = 3,2·10–2 м3 |
Tm - ? |
Розв’язання
На рис. 27 показано графік заданої в умові залежності P(V), згідно з яким
$P={{P}_{0}}-\alpha V$ , |
(1) |
де
$\alpha =\frac{{{P}_{1}}-{{P}_{2}}}{{{V}_{2}}-{{V}_{1}}}$. |
(2) |
Підставивши вираз (1) у рівняння Клапейрона (1.13), наступну залежність температури газу від об'єму:
$T=\frac{M}{mR}\left( {{P}_{0}}V-\alpha {{V}^{2}} \right)$. |
Її графіком є відрізок параболи, розташований між точками V = 0 і V = V0. Отже, максимум температури газу в заданому процесі спостерігається при V = (V0/2), P = (P0/2) і, згідно з (1.14), складає
${{T}_{max}}=\frac{M}{4mR}{{P}_{0}}{{V}_{0}}$. |
(3) |
Величини V0, P0 легко знаходяться з рис. 1.27 через коефіцієнт α:
$\frac{{{P}_{0}}-{{P}_{1}}}{{{V}_{1}}}=\frac{{{P}_{1}}-{{P}_{2}}}{{{V}_{2}}-{{V}_{1}}}\quad \Rightarrow \quad {{P}_{0}}=\frac{{{P}_{1}}{{V}_{2}}-{{P}_{2}}{{V}_{1}}}{{{V}_{2}}-{{V}_{1}}}$, |
$\frac{{{P}_{2}}}{{{V}_{0}}-{{V}_{2}}}=\frac{{{P}_{1}}-{{P}_{2}}}{{{V}_{2}}-{{V}_{1}}}\quad \Rightarrow \quad {{V}_{0}}=\frac{{{P}_{1}}{{V}_{2}}-{{P}_{2}}{{V}_{1}}}{{{P}_{1}}-{{P}_{2}}_{1}}$. |
Відтак, підставивши ці значення у вираз (3), отримаємо загальну відповідь:
${{T}_{max}}=\frac{M}{4nR}\cdot \frac{{{\left( {{P}_{1}}{{V}_{2}}-{{P}_{2}}{{V}_{1}} \right)}^{2}}}{\left( {{P}_{1}}-{{P}_{2}} \right)\left( {{V}_{2}}-{{V}_{1}} \right)}$,
або після обчислень
Тm = 417 К = 144°С.