ФІЗИКА ДЛЯ БАКАЛАВРІВ. МЕХАНІКА

3. НЕІНЕРЦІАЛЬНІ СИСТЕМИ ВІДЛІКУ

3.2. Сили інерції в обертовій системі відліку

Розглянемо тепер неінерціальну систему відліку K′, яка обертається зі сталою кутовою швидкістю \(\omega \) навколо осі нерухомої відносно інерціальної системи відліку К. Кожна точка такої обертової системи відліку має відповідне доцентрове прискорення відносно осі обертання. Тому прискорення тіла в інерціальній системі відліку К залежить не тільки від зміни швидкості, а й від його положення в системі K′

Відцентрова сила. Спочатку розглянемо тіло нерухоме відносно обертової системи відліку.

Пов’яжемо систему відліку K′ із диском, який обертається з кутовою швидкістю \(\omega \) навколо осі О' О'', що є нерухомою в інерціальній системі відліку К (рис 4.2). Нехай на поверхні диска на відстані r  від його осі обертання лежить тіло, що прикріплене до осі ниткою. Тоді відносно системи відліку К тіло рухається по колу радіуса із нормальним прискоренням \(\vec{a}= -\omega^2\vec{r}\), яке створюється силою натягу нитки \(\vec{F}\) (рис. 4.2а). За другим законом Ньютона \(\vec{F}= -m\omega^2\vec{r}\). Але відносно диска тіло є нерухомим, отже в системі відліку K′ його прискорення \(\vec{a}^{\prime}=0 \). Це означає, що в обертовій системі відліку на тіло, крім сили взаємодії \(\vec{F}\), діє ще й рівна їй за модулем і протилежна за напрямом сила інерції

\(\vec{F}\)вц = \(m\omega^{2}\vec{r}\).

(4.4)

Ця сила напрямлена від осі (центра) обертання системи відліку K′ (рис. 4.2б) і  називається відцентровою силою. Саме відцентрову силу відчуває пасажир на поворотах. 

Сила Коріоліса. Нехай тепер точка рухається відносно обертової системи відліку K′ із швидкістю \(\vec{v}^{\prime}\) (рис. 4.3). Тоді в інерціальній К-системі відліку за час dt радіус-вектор \(\vec{r}\), який задає положення точки відносно осі обертання, набуде приросту 

\(\mathrm{d}\vec{r}=\vec{v}^{\prime}\mathrm{d}t+\left[\mathrm{d}\vec{\varphi},\vec{r}\right]. \)

(4.5)

У цьому виразі перший доданок зумовлений рухом точки відносно K′-системи відліку, а другий – то є переміщення точки разом із K′-системою при її повороті на кут \(\mathrm{d}\vec{\varphi}\) відносно К-системи відліку (див. (2.1а)). Поділивши (4.5) на dt, одержимо:

\(\vec{v}=\vec{v}^{\prime}+\left[\vec{\omega},\vec{r}\right]. \)

(4.5а)

Суттєво, що \(\vec{v}\) залежить від \(\vec{r}\). Тому, навіть коли точка в обертовій системі відліку K′ рухається рівномірно (\(\vec{v}^{\prime}=\mathrm{const}\)), її швидкість відносно нерухомої К-системи відліку буде змінюватися внаслідок зміни відстані r до осі О'О''. Тому приріст вектора швидкості \(\mathrm{d}\vec{v}\) у К-системі визначається як зміною вектора відносної швидкості \(\mathrm{d}\vec{v}^{\prime}\), так і зміною радіуса-вектора \(\mathrm{d}\vec{r}\):

\(\mathrm{d}\vec{v}=\mathrm{d}\vec{v}^{\prime}+\left[\vec{\omega},\mathrm{d}\vec{r}\right]. \)

(4.6)

Підставивши в це співвідношення вираз (4.5), отримаємо:

\(\mathrm{d}\vec{v}=\mathrm{d}\vec{v}^{\prime}+\left[\vec{\omega},\vec{v}^{\prime}\right]\mathrm{d}t+\left[\vec{\omega}\left[\mathrm{d}\vec{\varphi},\vec{r}\right]\right] \)

(4.7)

Розглянемо тепер зміну вектора \(\vec{v}\)  відносно системи відліку К. Навіть якщо швидкість тіла \(\vec{v}^{\prime}\) в обертовій системі відліку K′ є сталою, внаслідок повороту системи K′ на деякий кут \(\mathrm{d}\vec{\varphi}\)  за час dt, вектор \(\vec{v}^{\prime}\) відносно К-системи відліку теж повернеться на кут \(\mathrm{d}\vec{\varphi}\) і отримає приріст \(\mathrm{d}\vec{v}^{\prime}=\vec{a}^{\prime}\mathrm{d}t+\left[\mathrm{d}\vec{\varphi},\vec{v}^{\prime}\right] \). Якщо ж тіло має відносно K′- системи відліку ще й прискорення \(\vec{a}^{\prime}\), то вектор \(\vec{v}^{\prime}\) набуває додаткового приросту \(\vec{a}^{\prime}\mathrm{d}t \). Тому в загальному випадку

\(\mathrm{d}\vec{v}=\vec{a}^{\prime}\mathrm{d}t+\left[\mathrm{d}\vec{\varphi},\vec{v}^{\prime}\right]. \)

Підставивши цей вираз у (4.7) і поділивши на dt, отримаємо:

\(\vec{a}=\frac{\mathrm{d}\vec{v}}{\mathrm{d}t}=\vec{a}^{\prime}+2\left[\vec{ \omega},\vec{v}^{\prime}\right]+\left[\vec{\omega}\left[\vec{\omega},\vec{r}\right]\right]. \)

Легко переконатися, що \(\left[\vec{\omega}\left[\vec{\omega},\vec{r}\right]\right]=-\omega^2\vec{r}\). Враховуючи також, що \(\left[\vec{v}^{\prime},\vec{\omega}\right]=-\left[\vec{\omega},\vec{v}^{\prime}\right]\), маємо:

\(\vec{a}^{\prime}=\vec{a}+2\left[\vec{v}^{\prime},\vec{\omega}\right]-\left[\vec{\omega}\left[\vec{\omega},\vec{r}\right]\right]. \)

(4.8)

Домноживши цей вираз на масу m точки, одержимо рівняння динаміки матеріальної точки в обертовій системі відліку:

\( m\vec{a}^{\prime}=m\vec{a}+2m\left[\vec{v}^{\prime},\omega\right]+m\omega^2\vec{r}. \)

(4.9)

або

\( m\vec{a}^{\prime}=\vec{F}+\vec{F}\)к + \(\vec{F}\)вц,

(4.9а)

де \(\vec{F}=m\vec{a}\) сила взаємодії точки з іншими тілами, \(\vec{F}\)вц\( =m\omega^2\vec{r}\) вже знайома відцентрова сила інерції. Але, як бачимо, на рухому точку в обертовій системі відліку діє ще одна сила інерції

\(\vec{F}\)К = \(2m[\vec{v}^{\prime},\vec{\omega}]\),

(4.10)

яка називається силою Коріоліса (або коріолісовою силою). 

Характерною властивістю сили Коріоліса є те, що вона завжди діє перпендикулярно до напрямку руху тіла. Зокрема, при русі в меридіональному напрямку в північній півкулі вона напрямлена праворуч по ходу руху тіла, а у південній – ліворуч (рис. 4.4). З цим пов’язаний відомий ефект підмивання правих берегів річок у північній півкулі і лівих у південній. Також завдяки коріолісовій силі спостерігається обертання площини коливань математичного маятника. Саме це дозволило у свій час (1852 р.) французькому фізикові Фуко довести, що Земля обертається навколо своєї осі. Існують й інші прояви сил Коріоліса. Зокрема, при русі тіла вздовж паралелі сила Коріоліса має вертикальну складову, напрямлену вгору при русі на схід і вниз при русі на захід, що впливає на дальність польоту тіл і враховується в балістиці.