ФІЗИКА ДЛЯ БАКАЛАВРІВ. ЕЛЕМЕНТИ ОПТИКИ

Лекція 5.2. ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ СВІТЛА

3. Інтерференційні максимуми та мінімуми

Умови максимумів та мінімумів. Підставивши вираз (2.9) в (2.7), отримаємо умови інтерференційних максимумів і мінімумів:

для максимумів:

\(\Delta=\pm{2}m\frac{\lambda_0}{2}=\pm{m}\lambda\),

(2.10)

для мінімумів:

\(\Delta=\pm(2m+1)\frac{\lambda_0}{2}=\pm\left(m+\frac{1}{2}\right)\lambda_0\).

(2.10a)

 

В обох випадках \(m=0,1,2….\) – порядок інтерференції.

Згідно з цими умовами

інтерференційні максимуми утворюються в точках, в яких оптична різниця ходу променів дорівнює парній кількості півхвиль або цілій кількості довжин світлової хвилі у вакуумі;

інтерференційні мінімуми утворюються в точках, де оптична різниця ходу променів дорівнює непарній кількості півхвиль або напівцілій кількості довжин світлової хвилі у вакуумі.

Якщо когерентні промені поширюються в однорідному середовищі, то умови (2.10) і (2.10а) можна записати у вигляді через геометричну різницю ходу \(\Delta_0\) і довжину світлової хвилі в середовищі \(\lambda\):

для максимумів:

\(\Delta_0=\pm{2}m\frac{\lambda}{2}=\pm{m}\lambda\),

(2.11)

для мінімумів:

\(\Delta_{0}=\pm{(2m+1)}\frac{\lambda_0}{2}=\pm\left(m+\frac{1}{2}\right)\lambda\).

(2.11a)

де \(\lambda=\lambda_0/n\) – довжина хвилі в речовині, і \(\Delta_0=l_2-l_1\)геометрична різниця ходу променів.