Печатать эту главуПечатать эту главу

ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "СУЧАСНА ФІЗИКА". Компенсаційний курс

Приклади розв'язування задач

Наступні приклади ілюструють  застосування основних положень квантової оптики при розв'язуванні типових задач.

Задача 2.1. Лазер випускає світлові імпульси з довжиною хвилі \(\lambda=694\) нм, тривалістю  \(\tau=2\) мс і прогальністю k = 2. Визначити середню потужність P випромінювання лазера, якщо один імпульс містить \(N=2\cdot{10}^{19}\) фотонів.

Задача 2.2. На дзеркало по нормалі падає сфокусоване в цятку діаметром d = 5 мкм випромінювання від імпульсного лазера. Визначити тиск P, який воно створює при  енергії імпульсу W =10 Дж і тривалості \(\tau=10\) мкс.

Задача 2.3. Кінетична енергія електронів, які вилітають із металу під дією  світла, дорівнює W = 2,0 еВ. Визначити, яку частку η% енергії фотона складає робота виходу електрона з цього металу, якщо червона межа фотоефекту для нього складає \(\lambda_{0}=278\) нм.

Задача 2.4. При опроміненні фотоелемента світлом один раз із довжиною хвилі \(\lambda_{1}\) = \(\lambda\), а другий – \(n\lambda\), виявилося, що відношення запірних напруг складає (U1/U2) = n2. Визначити червону межу фотоефекту \(\lambda_{0}\) в цьому фотоелементі.

Задача 2.5За певних умов опромінення струм у фотоелементі припиняється при зворотній напрузі Uз = 2 В. Визначити максимальну швидкість v, з якою електрони потраплятимуть на анод фотоелемента при такій самій прямій напрузі Uп = Uз.

Задача 2.6. Визначити, до якого максимального потенціалу \(\varphi_{m}\) зарядиться відокремлена металева кулька з роботою виходу електронів A = 4 еВ при опроміненні  світлом із довжиною хвилі \(\lambda=140\) нм.

Задача  2.1

Лазер випускає світлові імпульси з довжиною хвилі \(\lambda=694\) нм, тривалістю  \(\tau=2\) мс і прогальністю k = 2

Визначити

середню потужність P випромінювання лазера, якщо один імпульс містить \(N=2\cdot{10}^{19}\) фотонів.

Дано:

λ = 694 нм

\(\tau=2\) мс  

k = 2

N = 2·1019

P - ?

 

Розв’язання

Перш за все зауважимо, що прогальність k (інколи говорять ''шпаруватість'') – то є число, що визначає ступінь заповнення часу даними імпульсами й дорівнює відношенню періоду їхнього повторення T до тривалості \(\tau\). Отже,

$T=k\tau $,

і середня потужність випромінювання (відношення енергії одного імпульсу до періоду повторення) складає

$P=\frac{N\varepsilon }{k\tau }$,                      (1)                 

де $\varepsilon $ – енергія фотона, що за формулою (2.1б) дорівнює

$\varepsilon =\frac{hc}{\lambda }$.

Тож, зробивши таку заміну у виразі (1), знайдемо загальну відповідь

\(P=\frac{Nhc}{\tau\lambda}\)

і числове значення середньої потужності лазерного пучка:

\(P=2,86\cdot{10}^{-3}\) Вт = 2,86 мВт.

Задача 2.2

На дзеркало по нормалі падає  сфокусоване в цятку діаметром d = 5 мкм випромінювання від імпульсного лазера.

Визначити 

тиск P, який воно створює при енергії імпульсу W = 10 Дж і тривалості \(\tau=10\) мкс.

Дано:

d = 5 мкм W=10Дж               τ = 10 мкс

P - ?

Розв’язання

Тиск світла на дзеркальну поверхню визначається формулою (2.10б):

 

\(P=\frac{2I}{c}\),

(1)

де I – інтенсивність випромінювання і c – швидкість світла.

Відповідно до означення (2.9),

$I=\frac{W}{\tau S}=\frac{4W}{\pi {{d}^{2}}\tau }$,

де \(S=\pi{d}^{2}/4\) – площа поверхні, на яку падає випромінювання лазера.

Підставивши цей вираз I у формулу (1), дістанемо відповідь:

$P=\frac{8W}{\pi {{d}^{2}}c\tau }$.

Обчислення дають

P = 0,34 ГПа.

Отримана величина є майже в 3,4 тисяч разів більша за атмосферний тиск. Тож на практиці за допомогою сфокусованого потужного лазерного пучка робять отвори в найтвердіших матеріалах, а також використовують його в хірургії як ''лазерний скальпель''.

Задача 2.3

Кінетична енергія електронів, які вилітають із металу під дією  світла, дорівнює W = 2,0 еВ. 

Визначити,

яку частку η% енергії фотона складає робота виходу електрона з цього металу, якщо червона межа фотоефекту для нього складає \(\lambda_{0}=278\) нм.

Дано:

W = 2,0 еВ= 3,2·10-19 Дж \(\lambda_{0}=278\) нм

η % – ?

Розв’язання

Енергія поглинутого фотона ε розподіляється між роботою виходу A та кінетичною енергією фотоелектрона W у відповідності до закону збереження енергії: ε = A + W. Отже, шукана частка енергії η складає:



$\eta =\frac{A}{\varepsilon }=\frac{A}{A+W}$     $\Rightarrow $     $\eta =\frac{1}{1+\left( \lambda W/hc \right)}$.

(1)

Згідно з формулою (2.8а) робота виходу дорівнює

\(A=\frac{hc}{\lambda_{0}}\),

тож, підставивши це значення у вираз (1), дістанемо загальну:

$\eta =\frac{1}{1+\left( \lambda W/hc \right)}$

та числову відповідь задачі:

η = 0,69 = 69 %.

 

Задача 2.4

При опроміненні фотоелемента світлом один раз із довжиною хвилі \(\lambda_{1}\) = \(\lambda\), а другий – \(n\lambda\), виявилося, що відношення запірних напруг складає (U1/U2) = n2.  

Визначити

червону межу фотоефекту \(\lambda_{0}\) в цьому фотоелементі.

 

Дано:

λ1 = λ           λ2 =
U1/U2 = n2

λ0 - ?

Розв’язання

Спочатку, попередньо виразивши в рівнянні  (2.7а) 1) роботу виходу через червону межу λ0 фотоефекту (2.8) і 2) кінетичну енергію через запірну напругу (2.6), дістанемо для першого випадку:

$\frac{hc}{{{\lambda }_{1}}}=\frac{hc}{{{\lambda }_{0}}}+e{{U}_{1}}$   $\Rightarrow \text{ }$   $\frac{1}{{{\lambda }_{1}}}-\frac{1}{{{\lambda }_{0}}}=\frac{e{{U}_{1}}}{hc}$  $\Rightarrow \text{ }$ $\frac{{{\lambda }_{0}}-\lambda_{1} }{\lambda_{1} {{\lambda }_{0}}}=\frac{eU_{1}}{hc}$          (1)

Аналогічно для другого випадку:

$\frac{{{\lambda }_{0}}-\lambda_{2} }{\lambda_{2} {{\lambda }_{0}}}=\frac{eU_{2}}{hc}$          (2)

Відтак, почленно поділивши рівняння (1) і (2), після елементарних викладок отримаємо наступну відповідь:

\(\lambda_{0}=(n+1)\lambda\).

Задача 2.5

За певних умов опромінення струм у фотоелементі припиняється при зворотній напрузі Uз = 2 В.

Визначити

максимальну швидкість v, з якою електрони потраплятимуть на анод фотоелемента при такій самій прямій напрузі U = Uз.

Дано:

Uз =2В
UUз

v - ?

Розв’язання

За прямої напруги U на фотоелементі кінетична енергія електрона W на момент потрапляння на анод перевищує значення W0 на виході з катода на величину роботи eU прискорювального поля анода:

W = W0 + eU

(1)

Відповідно, кінетична енергія електрона W0 при вильоті з катода дорівнює роботі гальмівного поля при запірній напрузі Uз на аноді:

W0  =  eUз.

Отже, враховуючи, що за умовою у виразі (1) U = Uз, знайдемо кінетичну енергію

W  =  2eUз,

та швидкість фотоелектронів при потраплянні на анод:

\(\frac{mv^{2}}{2}=2eU_{з}\)     \(\Rightarrow\)     \(v=2\sqrt{\frac{eU_{з}}{m}}\).

Відтак, узявши з таблиць масу електрона m = 9,1·10-31 кг, отримаємо наступну числову відповідь:

\(v\approx1,2\cdot{10}^{6}\) м/с.

 

Задача 2.6

Визначити,

до якого максимального потенціалу \(\varphi_{m}\) зарядиться відокремлена металева кулька з роботою виходу електронів A = 4 еВ при опроміненні світлом із довжиною хвилі \(\lambda=140\) нм.

Дано:

λ = 140 нм = 1,4·10-7 м
 A = 4 еВ = 6,4·10-19 Дж

φm - ?

Розв’язання

При заданій довжині хвилі опромінювального світла енергія фотона (2.1б) перевищує роботу виходу електрона з кульки, тож  вона через вихід електронів буде заряджатися позитивно і створювати для них гальмівне електричне поле. Напочатку опромінення, коли це поле ще буде слабке, фотоелектрони будуть легко його долати й покидати кульку без вороття. Але, при підсиленні гальмівного поля через збільшення кількості втрачених кулькою електронів,  вони з якогось моменту почнуть повертатися назад. Відтак позитивний заряд кульки перестане зростати, й вона набуде  сталого потенціалу φm, який підлягає визначенню.

Аби знайти величину φm, розглянемо описаний процес конкретніше. При переміщенні  до точки з певним потенціалом φ кінетична енергія фотоелектрона зменшується на величину роботи проти гальмівного поля ${A}'=e\left( \varphi -{\varphi }' \right)$ (ч. 3, ф-ла (1.13)), отже

$W-{W}'=e\left( \varphi -{\varphi }' \right)$,

де  φ – потенціал кульки, W – початкова кінетична енергія фотоелектрона і W′ – його кінетична енергія в зазначеній точці.

Як відомо з електрики, при віддаленні від зарядженої кульки її поле монотонно послаблюється. Тож, аби подолати гальмівне поле при потенціалі кульки φ (дістатися точи, де  φ = 0), початкова кінетична енергія електрона має складати

$W\ge e\varphi $.

Але в нашому випадку завдання полягає не у визначенні кінетичної енергії фотоелектрона, що необхідна для подолання поля кульки із заданим потенціалом, а у з'ясуванні, при якому потенціалі кульки на подолання її поля піде вся кінетична енергія фотоелектрона. Тож записану  нерівність варто обернути:

  $\varphi \le \frac{W}{e}$.

У такому разі стає очевидно, що нижня границя

${{\varphi }_{m}}=\frac{W}{e}$

визначає граничний потенціал кульки, при якому вона вже не здатна (або, рівнозначно, ще здатна) втрачати електрони при заданій кінетичній енергії вильоту з кульки.

Отож, урахувавши, що за рівнянням (2.7а)

$W=\frac{hc}{\lambda }-A$,

отримаємо загальну

${{\varphi }_{m}}=\frac{1}{e}\left( \frac{hc}{\lambda }-A \right)$

і після обчислень – кількісну відповідь задачі:

${{\varphi }_{m}}$ = 4,87 В.