ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "СУЧАСНА ФІЗИКА". Компенсаційний курс
Розділ I. Спеціальна теорія відносності
1.4. Релятивістський імпульс
|
У класичній динаміці кількісною характеристикою руху тіла є імпульс – прямо пропорційна швидкості величина
де m – маса – внутрішня характеристика тіла, що визначає його інертність, тобто, здатність ''чинити спротив'' зміні швидкості. Але, згідно з релятивістською механікою, залежність імпульсу від швидкості не є лінійною й визначається виразом
в якому задля зручності величину m0 – називають масою спокою або власною масою тіла, а величину
– релятивістською масою. Тож, вираз (1.4) може застосовуватись і в релятивістській механіці з урахуванням того, що величина m є залежною від швидкості. За такого трактування при (\(v\to{c}\)) інертність тіла необмежено зростає (\(m\to\infty\)), що пояснює постульовану в СТВ неможливість руху тіл зі швидкістю рівною, чи більшою за швидкість поширення світла у вакуумі с. Виняток становлять так звані безмасові (m0 = 0) частинки, швидкість яких збігається із с. Такими, зокрема, є самі частинки-носії світла – фотони. З іншого боку, при малих швидкостях величина (\(v/c\to{0}\)), і формули (1.4), (1.5) дають: \(m=m_{0}\) = const, \(\vec{p}=m_{0}\vec{v}\), тож СТВ не відкидає уявлення класичної механіки про пропорційність імпульсу та швидкості, а включає її як граничний випадок загальної залежності (1.5). |