ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "КОЛИВАННЯ ТА ХВИЛІ". Компенсаційний курс
2. Приклади розв'язування задач
Задача 3.1. У плоскій хвилі, що поширюється зі швидкістю v = 2 м/с, коливання в точці А (рис. 1) відбуваються відповідно до рівняння ξA=5sin5πt, см. Визначити зміщення ξ та швидкість коливань u в точках В і С на відстані l1 = 30 см і l2 = 45 см від т. А на момент τ =1 с.
Задача 3.2. Хвилі від катера, що пливе озером, дістаються берега за час t = 0,5 хв і накочуються на нього з інтервалом часу τ=0,8 с.Визначити відстань L від катера до берега, якщо відстань між гребенями хвиль l = 2 м.
Задача 3.3. Визначити швидкість поширення v монохроматичної хвилі з частотою ν=10 Гц, якщо на промені в точках на відстані Δl=100 см одна від одної різниця фаз дорівнює Δφ=π/4.
Задача 3.4. Відстань між гребенями хвиль на морі l = 5 м. Коли катер йде в напрямку поширення хвиль, вони б'ють у ніс катера з частотою n1 = 2 удари за секунду. Якщо ж катер рухається назустріч, то удари йдуть з частотою n2 = 4 удари за секунду. Визначити швидкість поширення хвиль v та швидкість катера V.
Задача 3.5. Літак рухається на висоті H = 4 км з надзвуковою швидкістю. Визначити швидкість V літака, якщо спостерігач на землі почув його через τ=10 c після того, як побачив прямо над собою. Швидкість звуку v = 330 м/с.
Задача 3.6. З рухомого потяга подають звуковий сигнал з частотою ν0=400 Гц. Визначити швидкість V та напрям руху потяга, якщо людина, що вийшла на перон, почула сигнал потяга частотою ν=380 Гц. Швидкість звуку v = 340 м/с.
Задача 3.7. Сигнальник на залізничному переїзді, повз який пройшов потяг, подає звуковий сигнал частотою ν0=500 Гц. Визначити швидкість потяга V, якщо для машиніста частота сигналу складає ν = 470 Гц. Швидкість звуку v = 335 м/с.
Задача 3.8. Два авто, котрі рухаються назустріч із швидкостями v1 = 90 км/год і v2 = 60 км/год, подають звукові сигнали із частотою ν10 = 400 Гц і ν20 = 500 Гц, відповідно. Визначити частоту сигналу νI і νII, яку сприймає кожен водій при швидкості звуку v = 340 м/с.
Задача 3.1.
У плоскій хвилі, що поширюється зі швидкістю v=0,7 м/с, коливання в точці А (рис. 1) відбуваються відповідно до рівняння ξA=5sin5πt, см.
Визначити
зміщення ξ та швидкість коливань u в точках В і С на відстані l1 = 30 см і l2 = 45 см від т. О на момент τ = 1 с.
Дано: ξA=5sin5πt, см l1=30см l2=45см
v=0,7 м/с
τ = 1 с |
ξB,C–? |
Розв’язання
В умові рівняння коливань задано в числовій формі, тож їхня амплітуда А = 5 см і частота ν=2,5 Гц. А позаяк коливання подано через функцією sin, загальне рівняння хвилі (п. 1.1переробити)
|
ξ(x,t)=Asin(2πν(t−xv)). |
(1) |
ξ=Asin(2πν(τ−lv)). |
(1а) |
Швидкість коливань, яка є похідною зміщення по часу: u=ξ′(t), згідно з рівнянням (1) визначається як
u(x,t)=2πνAcos(2πν(t−xv)), |
(2) |
і при х = l та t = τ складає:
u=2πνAcos(2πν(τ−lv)). |
(2а) |
Відтак, підставивши у вирази (1а) і (2а) задані числові дані, отримуємо наступні відповіді:
ξ1 = 2,1 см; ξ2 = –3,1 см/с.
u1 = –71,1 см/с; u2 = 61,4 см/с.
Знаки в отриманих відповідях свідчать про те, що частинки середовища в заданий момент часу й на заданих відстанях від точки А знаходяться по різний бік від положення рівноваги й наближаються до нього.
Задача 3.2.
Хвилі від катера, що пливе озером, дістаються берега за час t = 0,5 хв і накочуються на нього з інтервалом часу τ=0,8 с.
Визначити
відстань L від катера до берега, якщо відстань між гребенями хвиль l = 2 м.
Дано: t = 30 c
l = 2 м
τ=0,8 с
|
L - ?
|
Розв’язання
За час τ між послідовними ударами в берег хвиль від катера вони переміщуються на відстань l, отже, поширюються зі швидкістю
v=lτ.
У такому разі відстань від катера до берега, яку хвилі долають за час t, становить
L=vt=lτt=20,8⋅30=75 м.
Задача 3.3.
Визначити
швидкість поширення v монохроматичної хвилі з частотою ν=10 Гц, якщо на промені в точках на відстані Δl=100 см одна від одної різниця фаз дорівнює Δφ=π/4.
Дано: ν=10 Гц Δl=100 см Δφ=π/4 |
v – ? |
Розв'язання
Відповідно до формули (3.9) можна записати:
|
Δφ=2πλΔl, |
(1) |
де Δl – задана відстань між точками, λ – довжина хвилі.
Швидкість поширення хвилі v виражається через довжину хвилі на основі формули (3.4a):
|
v=λν, |
(2) |
Виразивши величину l з співвідношення (1) і підставивши її у формулу (2), дістанемо
v=2πνΔlΔφ=80 м/с.
Задача 3.4.
Відстань між гребенями хвиль на морі l = 5 м. Коли катер йде в напрямку поширення хвиль, вони б'ють у ніс катера з частотою n1 = 2 удари за секунду. Якщо ж катер рухається назустріч, то удари йдуть з частотою n2 = 4 удари за секунду.
Визначити
швидкість поширення хвиль v та швидкість катера V.
Дано: l = 5 м
n1=2
n2=4
|
v, V - ? |
Розв’язання
Відстань між гребенями l – це довжина хвилі, а кількість ударів об корпус дорівнює частоті коливань для рухомого спостерігача, що знаходиться на катері. Отже згідно з формулою (3.4a) можна записати:
|
n1l = v1, |
(1) |
N2l = v2, |
(2) |
де v1, v2 – швидкості поширення хвиль відносно катера у випадках руху вздовж та проти напрямку поширення хвиль. Згідно з законом додавання швидкостей (1.9)
v1 = V – v;
v2 = V + v,
де V, v – швидкості руху катера та поширення хвиль відносно води.
Підставивши сюди вирази (1), (2) для швидкостей і розв'язавши отриману систему, дістанемо відповіді:
n1l=V−vn2l=V+v} ⇒ V=ln1+n22=15 м/с;v=ln2−n12=5 м/с.
Задача 3.5.
Літак рухається на висоті H = 4 км з надзвуковою швидкістю .
Визначити
швидкість V літака, якщо спостерігач на землі почув його через τ=10 c після того, як побачив прямо над собою. Швидкість звуку v = 330 м/с.
Дано: H = 4 км = 4000 м
τ=10 c
v = 330 м/с
|
V - ?
|
Розв’язання
При надзвуковій швидкості фронт звукової хвилі від літака має форму конуса з вершиною в місці його розташування і кутом між віссю та твірною, що визначається співвідношенням швидкостей звуку та літака (див. п. 1.2). На схематичному рисунку показано напрям руху літака OD та ділянки АВ і СD твірних фронту звукової хвилі на моменти, коли спостерігач з точи С побачив літак і почув його звук, відповідно. Тож, як видно, за час τ літак пролетів відстань BD рівну
l=Vτ,
а звук поширився на відстань AC, що складає
s=vτ.
Отже,
V=ls⋅v (1)
Таким чином, задача зводиться до визначення відстані l, що легко зробити, врахувавши подібність трикутників ΔАВС і ΔВСD та теорему Піфагора. А саме,
ls=h√h2−(vτ)2=1√1−(vτh)2
Відтак із виразу (1) отримуємо відповідь:
V=v√1−(vτh)2
Обчислення дають:
V ≈ 2100 км/год
Задача 3.6.
Із рухомого потяга подають звуковий сигнал з частотою ν0=400 Гц.
Визначити
швидкість V та напрям руху потяга, якщо людина, що вийшла на перон, почула сигнал потяга частотою ν=380 Гц. Швидкість звуку v = 340 м/с.
Дано: ν0 = 400Гц ν = 380 Гц v = 340 м/с |
V – ? |
Розв’язання
Приступаючи до розв'язання цієї та подібних задач, слід чітко усвідомити, що в теорії (п. 1.1) при визначенні рівняння та параметрів хвилі по замовчуванню приймається, що джерело і спостерігач є нерухомі відносно середовища, в якому поширюється хвиля. За таких умов частоти коливань, які сприймає спостерігач і створює джерело, збігаються, а швидкість їхнього поширення визначається тільки властивостями середовища і є табличною величиною. Але коли джерело, спостерігач, або обоє рухаються, характеристики хвилі змінюються. Зокрема, для спостерігача на пероні (точка Sп на рис. 6) частота звукової хвилі ν буде відмінною від частоти ν0 коливань, які створює джерело звуку в рухомому електровозі (точка Sд виправити). Це можна пояснити наступним чином.
При нерухомих джерелі та спостерігачі частота хвилі задовольняє співвідношення (3.4a):
|
ν0=vλ0, |
(1) |
в якому довжина хвилі λ0 = vT0 – то є відстань між її сусідніми "гребенями" (точками найбільшого стиснення, чи розрідження повітря), а T0 = (1/ν0)v – час її проходження хвилею, який задається нерухомим джерелом. Але при рухомому джерелі вказана відстань λ ≠ λ0. Дійсно, коли джерело рухається із швидкістю V, то на момент виходу з нього якогось гребеня хвилі попередній перемістився на відстань l0 = vT0, а джерело – на відстань lд = VT0 у тому, чи іншому напрямку. Тож відстань між гребенями дорівнє
λ= (v±V)T0,
де знак ''+'' відповідає віддаленню, а ''–'' зближенню електровоза та спостерігача. Отже, спостерігач чутиме звук із частотою
|
ν=vv±Vν0, |
(2) |
За умовою ν<ν0, отже в знаменнику виразу (2) має стояти знак ''+'':
|
ν=(vv+V)ν0, |
|
тобто електровоз віддаляється від пасажира.
Відтак із виразу (2) після елементарних викладок отримаємо наступну загальнувіповідь:
V=(ν0ν−1)v,
і в числах
V = 64,4 км/год.
Задача 3.7. Сигнальник на залізничному переїзді, повз який пройшов потяг, подає звуковий сигнал частотою ν0=500 Гц.
Визначити
швидкість потяга V, якщо для машиніста частота сигналу складає ν = 470 Гц. Швидкість звуку v = 335 м/с.
Дано: ν0 = 500 Гц ν = 470 Гц v = 335 м/с |
V – ? |
Розв'язання
Ця задача є споріднена із попередньою, але відрізняється тим, що нерухомим є джерело (сигнальник), а не машиніст (спостерігач). За такої умови для обох довжина хвилі λ (відстань, яку її гребені проходять за час одного періоду T0=(1/ν0) є однаковою й рівною (формула (3.4а)):
λ=vν0. (1)
Але відносно машиніста гребені звукової хвилі рухаються зі швидкістю не v, v′=v−V (див. [І], розділ І, ф-ла(1.10а)), і частота звуку для нього задовольняє співвідношення
λ=v−Vν. (2)
Отож, прирівнявши праві частини виразів (1) і (2), після елементарних викладок дістанемо наступну загальну та числову вдповіді задачі:
V=(1−νν0)v = 72,4 км/год.
Задача 3.8. Два авто, котрі рухаються назустріч зі швидкостями v1 = 90 км/год і v2 = 60 км/год, подають звукові сигнали із частотою ν10 = 400 Гц і ν20 = 500 Гц, відповідно.
Визначити
частоту сигналу νI і νII, яку сприймає кожен водій при швидкості звуку v = 340 м/с.
Дано: v1 = 90 км/год v1 = 60 км/год ν10 = 400 Гц ν10 = 500 Гц v = 340 м/с |
νI – ? νII– ? |
Розв'язання
Відповідно до умови, кожен водій є рухомим спостерігачем, який сприймає звук від рухомого джерела. Інакше кажучи, ця задача за змістом є об'єднанням двох попередніх. Отож, аби перший водій не рухався, то для нього у відповідності до формули (2) із задачі 3.6 частота сигналу складала би
ν∗=vv−v2ν20.
Але через рух із швидкістю v1 назустріч джерелу (другому автомобілю) вона, згідно з формулою (2) із задачі 3.7, є більшою в (v+v1)/v разів і насправді дорівнює
νI=v+v1v−v2ν20.
Рух як такий є відносним, тож, помінявши у цьому виразі порядок індексів, отримаємо й другу відповідь:
νII=v+v2v−v1ν10.
Обчислення (не забудьте первести швидкості авто в {м/с}) дають:
νI = 564 Гц; νII = 453 Гц.
На завершення варто зазначити, що розглянута в останніх прикладах варіативність частоти хвилі зумовлюється відносним рухом спостерігача та джерела і є притаманна також електромагнітним, зокрема, світловим хвилям. Вона називається ефектом Доплера по імені австрійського вченого, котрий її відкрив і пояснив. (Аби побачити один із проявів ефекту Доплера, клікніть тут)