Перш за все - це перевірка розмірності результату. Для цього в формулі-відповіді відкидають всі цифрові коефіцієнти та безрозмірні константи і величини (наприклад, число p, тригонометричні функції, тощо), а замість символів розмірних величин пишуть їх розмірності. Далі, спрощуючи отриману символічну формулу, переконуються, чи співпадає її розмірність з розмірністю шуканої величини. Якщо так, то це суттєво підвищує (хоча й не гарантує) вірогідність відповіді. У той же час невірна розмірність є свідченням помилки. Виконуючи дії з розмірностями, не слід забувати, що:

• в сумі доданки обов’язково мають однакові розмірності, тому в формулу підставляється розмірність всієї суми, а не кожного доданку;
• під знаком логарифма та тригонометричних функцій, а також у показнику степеня не може стояти розмірна величина.

Інший корисний прийом полягає в аналізі "поведінки" отриманої формули-відповіді. Для цього треба подивитись, як буде змінюватись шукана величина при зміні тих величин, які входять у формулу-відповідь. Це може відразу вказати на принципову помилку в розв’язку.

Наприклад, якщо в задачі на визначення шляху кульки, пущеної вгору по похилій площині, з отриманої формули виходить, що шлях зростає при збільшенні кута нахилу площини, то це відразу вкаже на неправильність розв’язку (скажімо, замість функції $$ \sin\alpha $$ помилково записана функція $$ \cos\alpha $$. Зауважимо, що в такому разі розмірність цієї помилкової відповіді буде правильною. Отже вірна розмірність ще не гарантує правильної відповіді).