Розв’язування задачі починається з вивчення її змісту та скороченого запису умови.
| 1) | Умову треба не просто читати, а саме вивчати, вникаючи в зміст так, щоб врешті отримати детальне уявлення про описані процеси та поставлені завдання. Не досягнувши такого рівня розуміння умови задачі, писати якісь формули та викладки - це блукати з зав’язаними очима. |
| 2) | При читанні задачі всі поняття та терміни повинні бути знайомі та зрозумілі. Наявність незрозумілих слів не дозволяє усвідомити суть задачі, а відтак, і розв’язати її. Для з’ясування значення термінів користуйтеся підручниками, довідниками, енциклопедіями. |
| 3) | Звичайно, в умові задачі немає зайвої інформації, а також і "зайвих слів". Тому треба бути уважним до тексту, оскільки здавалося б другорядне слово може нести важливу, а то й ключову інформацію. |
| 4) | У переважній більшості задач для аналізу та розв’язування дуже корисно зробити необхідні схематичні рисунки (креслення). Рисунок, як правило, робить умову задачі більш наочною і полегшує розв’язання. Але для цього рисунок має бути достатньо крупним і чітким, з приблизним дотриманням пропорцій між відображеними на ньому величинами. Недбалий рисунок замість допомоги може спровокувати на помилки[1]. Слідкуйте також, щоб одні й ті самі величини на рисунку та в тексті мали однакові позначення.. |
| 5) | Зробивши рисунки, ще раз перегляньте умову і з’ясуйте, які з величин відомі, а які треба знайти. Числові значення всіх відомих величин в одиницях СІ разом з розмірностями запишіть у колонку, використавши для позначення загальновживані символи. При записі числових значень використовуйте показникову форму[2]. В цю ж колонку запишіть шукані величини, відокремивши їх від відомих. Досить часто в задачах згадуються певні речовини або тіла. В такому випадку всі дані, що стосуються властивостей цих речовин або тіл, вважаються відомими, і при необхідності їх беруть з довідкових таблиць. |
| 6) | Попередню роботу над умовою доцільно закінчити аналізом того, як і від яких величин може залежати в даній задачі шукана величина. При такому підході на наступному етапі розв'язування шлях до відповіді буде логічним, і кожен крок буде підказувати наступний. |
[1] Наприклад, при додаванні векторів швидкості замість паралелограма з довільним кутом побудовано прямокутник. При цьому виникає спокуса використати теорему Піфагора замість теореми косинусів для визначення результату додавання. Звичайно, це призведе до помилки у відповіді.
[2] Наприклад, замість 0,00001 записуйте 10-5.