ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "КОЛИВАННЯ ТА ХВИЛІ". Компенсаційний курс
Приклади розв'язування задач
Вільні коливання у контурі
Задачі, в яких розглядаються коливання в ідеальному коливальному контурі, не вимагають спеціальних рекомендацій. Необхідно лише прийняти до відома, що розв’язування багатьох задач на коливання в контурі суттєво полегшується при застосуванні закону збереження енергії. |
Задача 14.1. Конденсатор ємністю C = 1000 пФ зарядили від джерела ЕРС \(\mathcal{E}\) = 10 В (рис.1) і у момент часу t = 0 замкнули на котушку індуктивності L = 10 мкГн. Нехтуючи опором провідників, визначити: А) частоту коливань \(\nu\) в контурі; Б) залежність від часу: – заряду конденсатора q(t); – струму в контурі i(t); – напруги uL(t) на котушці.
Задача 14.2. До конденсатора C ідеального контуру приєднали ще один такий же конденсатор. Визначити, у скільки разів (\(\eta\)) змінилася частота вільних коливань у контурі.
Задача 14.3. Коливальний контур з повітряним конденсатором має певну власну частоту (власною називається частота вільних коливань в ідеальному контурі). Контур помістили під вакуумний ковпак і відкачали повітря. В результаті власна частота контура змінилася на \(\Delta\nu=13\) Гц. Нехтуючи опором контура R, визначити діелектричну проникність \(\varepsilon\) повітря в умовах досліду.
Задача 14.4. В ідеальному коливальному контурі ємність конденсатора C = 1 мкФ, індуктивність котушки L = 100 мкГн. При вільних коливаннях в контурі максимальний заряд конденсатора qm = 1 мкКл. Визначити силу струму i в контурі в момент, коли заряд конденсатора в k = 3 рази менший за максимальний.
Задача 14.5. У коливальному контурі ємність конденсатора C = 20 мкФ, індуктивність котушки L = 2 мГн. В деякий момент часу напруга на конденсаторі u = 10 В, а сила струму в котушці i1 = 2 A. Визначити заряд конденсатора q в момент, коли сила струму в котушці i2 = 1 A.
Задача 14.6. У коливальному контурі, що має котушку індуктивності L = 0,2 Гн, амплітуда сили струму Im = 40 мА. Визначити енергію електричного WE і магнітного WB полів на момент, коли сила струму в n = 2 рази менша свого амплітудного значення.
Задача 14.7. У початковий момент часу напруга на конденсаторі контура має максимальне значення U0 = 400 В. Ємність конденсатора C = 10 мкФ. Унаслідок наявності опору провідників, амплітуда вільних коливань в контурі поступово зменшується. Визначити кількість теплоти Q, що виділяється в контурі за час, протягом якого амплітуда напруги на конденсаторі зменшиться в n = 2 рази.
Задача 14.1
Конденсатор ємністю C = 1000 пФ зарядили від джерела ЕРС \(\mathcal{E}\) = 10 В (рис.1) і у момент часу t = 0 замкнули на котушку індуктивності L = 10 мкГн. Нехтуючи опором провідників,
визначити:
А) частоту коливань \(\nu\) в контурі;
Б) залежність від часу:
– заряду конденсатора q(t);
– струму в контурі i(t);
– напруги uL(t) на котушці.
Дано: C = 1000 пФ = 10-9 Ф
L = 10 мкГн = 10-5 Гн
\(\mathcal{E}\) = 10 В
|
\(\nu\) - ?
q(t) - ?
i(t) - ?
uL(t) - ?
|
Розв’язання
При замиканні зарядженого конденсатора C на котушку L (ключ K на рис.1 в положенні 2) утворюється коливальний контур, в якому виникають вільні коливання. Оскільки по умові R = 0, то контур ідеальний, і коливання в ньому є гармонічними.
Частота коливань визначається формулою (14.7):
|
\(\nu=\frac{1}{2\pi\sqrt{LC}}=\frac{1}{2\cdot{3,14}\cdot\sqrt{10^{-5}\cdot{10^{-9}}}}=1,59\cdot{10^{6}}\) Гц = 1,59 МГц. |
(1) |
При цьому циклічна частота \(\omega=2\pi\nu=10^{-7}\) c-1. З умови задачі в початковий момент часу t = 0 напруга на конденсаторі, а значить і заряд, мають максимальні значення. Тому в рівнянні (14.8) початкову фазу слід узяти \(\varphi=0\). З урахуванням співвідношення (13.3), рівняння коливань заряду на конденсаторі має вигляд:
|
\(q(t)=q_{m}\cos(2\pi\nu{t})\). |
(2) |
При підключенні до джерела на конденсаторі встановилася максимальна напруга Um, що дорівнює ЕРС джерела \(U_{m}=\mathcal{E}\). Відповідно до формули (10.23), максимальний заряд
|
\(q_{m}=C\mathcal{E}=10^{-9}\cdot{10}=10^{-8}\) Кл. |
(3) |
З урахуванням величини qm і \(\nu\) (формула (1)), рівняння (2) в числовому вигляді записується як
|
\(q(t)=10^{-8}\cdot\cos(10^{7}\cdot{t})\), Кл. |
(4) |
Коливання сили струму в контурі визначаються загальним рівнянням (14.11). В даній задачі \(\varphi=0\), тому з урахуванням співвідношень (13.3):
|
\(i(t)=-2\pi\nu{q}_{m}\sin(2\pi\nu{t})\). |
(5) |
Підставивши значення \(\nu\) (формула (1)) і qm (формула (3)), отримаємо рівняння з числовими коефіцієнтами:
\(i(t)=-0,1\cdot\sin(10^{7}t)\), A.
Напруга на ідеальній котушці індуктивності (R = 0) виникає тільки завдяки явищу самоіндукції. Згідно співвідношенням (12.14), (14.25) і рівнянню (5), для будь-якого моменту часу
\(u_{L}(t)=-L(2\pi\nu)^{2}q_{m}\cos(2\pi\nu{t})\).
З урахуванням формули (14.7) і виразу (3) одержуємо:
\(u_{L}(t)=-\mathcal{E}\cos(2\pi\nu{t})=\mathcal{E}\cos(2\pi\nu{t}+\pi)\).
Це означає, що коливання напруги на котушці відбуваються в протифазі з коливаннями напруги на конденсаторі. В числовому вигляді рівняння (6) записується як
\(u_{L}=10\cdot\cos(10^{-7}t+\pi)\).
Графіки залежності від часу q(t), i(t) і uL(t) показані на рис.1–1.
Задача 14.2
До конденсатора C ідеального контуру приєднали ще один такий же конденсатор.
Визначити,
у скільки разів (\(\eta\)) змінилася частота вільних коливань у контурі.
Розв’язання
Відповідно до формули (14.5a), шукане відношення частот
|
\(\eta=\frac{\omega_{2}}{\omega_{1}}=\sqrt{\frac{C}{C^{\prime}}}\), |
(1) |
де \(C,\ C^{\prime}\) – початкова і кінцева ємності контура.
Оскільки в умові не вказаний спосіб приєднання додаткового конденсатора, треба розглянути два випадки:
1) послідовне з'єднання (рис.2а),
2) паралельне з'єднання (рис.2б).
В першому випадку відповідно до формули (10.26), \(C^{\prime}=C/2\), а в другому, відповідно до формули (10.29), \(C^{\prime}=2C\).
Підставивши ці значення в співвідношення (1), отримаємо відповідь:
\(\eta_{1}=\sqrt{\frac{C}{(C/2)}}=\sqrt{2}\approx\) 1,41;
\(\eta_{2}=\sqrt{\frac{C}{(2C)}}=\frac{1}{\sqrt{2}}\approx\) 0,707.
Таким чином, при послідовному з'єднанні частота контура зростає в \(\sqrt{2}\approx\) 1,4 рази, а при паралельному – в стільки ж разів зменшується.
Задача 14.3
Коливальний контур з повітряним конденсатором має певну власну частоту (власною називається частота вільних коливань в ідеальному контурі). Контур помістили під вакуумний ковпак і відкачали повітря. В результаті власна частота контура змінилася на \(\Delta\nu=13\) Гц. Нехтуючи опором контура R,
визначити
діелектричну проникність \(\varepsilon\) повітря в умовах досліду.
Дано: \(\Delta\nu=13\) Гц
|
\(\varepsilon\) - ?
|
Розв’язання
При відкачуванні з конденсатора віддаляється діелектрик (повітря) і зменшується його ємність (формула (10.24)). В результаті (формула (14.7)) збільшується власна частота контура. Отже, після відкачування власна частота контура:
|
\(\nu_{0}=\nu+\Delta\nu\), |
(1) |
де \(\nu_{0}\) - частота після відкачування. З формули (14.7):
|
\(\nu_{0}=\frac{1}{2\pi\sqrt{LC_{0}}}\), \(\nu=\frac{1}{\sqrt{LC}}\), |
(2) |
де L – індуктивність контура, C0 і C – ємність конденсатора після і до відкачування повітря.
Розділивши почленно вирази (2) і врахувавши співвідношення (1), отримаємо:
\(1+\frac{\Delta\nu}{\nu}=\frac{C}{C_{0}}\).
Звідси, використовуючи формулу (10.24), отримаємо відповідь:
\(\varepsilon=\left(1+\frac{\Delta\nu}{\nu}\right)^{2}\) = 1,00063.
Примітка. Існують прилади, які дозволяють виміряти власні частоти контурів з великою точністю. Тому описаний в задачі експеримент є одним з лабораторних способів вимірювання діелектричних проникність газів, які дуже мало відрізняються від одиниці.
Задача 14.4
В ідеальному коливальному контурі ємність конденсатора C = 1 мкФ, індуктивність котушки L = 100 мкГн. При вільних коливаннях в контурі максимальний заряд конденсатора qm = 1 мкКл.
Визначити
силу струму i в контурі в момент, коли заряд конденсатора в k = 3 рази менший за максимальний.
Дано: C = 1 мкФ = 10-6 Ф
L = 100 мкГн = 10-4 Гн
\(q_{m}\) = 1 мкКл = 10-6 Кл
k = 3\(\)
|
i - ?
|
Розв’язання
Задачу можна розв’язати двома способами.
I спосіб. Нехай заряд конденсатора змінюється з часом за законом
|
\(q=q_{m}\cos(\omega{t}+\varphi_{0})\), |
(1) |
де qm – амплітуда заряду, \(\omega\) – частота коливань, \(\varphi_{0}\) – початкова фаза. Згідно з рівнянням (14.11), сила струму в контурі
|
\(i=q^{\prime}(t)=\frac{\mathrm{d}q}{\mathrm{d}t}=-q_{m}\omega\sin(\omega{t}+\varphi_{0})\), |
(2) |
Щоб не визначати фазу для обумовленого в умові моменту часу, виразимо з формул (1) і (2) тригонометричні функції:
\(\cos(\omega{t}+\varphi_{0})=\frac{q}{q_{m}}\); \(\sin(\omega{t}+\varphi_{0})=-\frac{i}{q_{m}\omega}\).
Якщо піднести ці вирази в квадрат і додати, отримаємо
\(\left(\frac{q}{q_{m}}\right)^{2}+\left(\frac{1}{q_{m}\omega}\right)^{2}=1\) \(\Rightarrow\) \(i=\omega\sqrt{1-\left(\frac{q}{q_{m}}\right)^{2}}\).
Враховуючи, що \(\frac{q}{q_{m}}=\frac{1}{k}\), \(\omega=\frac{1}{\sqrt{LC}}\), з виразу (3) після перетворення знаходимо:
\(i=\frac{q_{m}}{k}\sqrt{\frac{k^{2}-1}{LC}}=\frac{10^{-6}}{3}\sqrt{\frac{9-1}{10^{-4}\cdot{10^{-6}}}}=0,094\) А = 94 мА.
II спосіб. Відповідь задачі можна отримати за допомогою закону збереження енергії.
В ідеальному контурі повна енергія W, яка дорівнює сумі енергій електричного WE, і магнітного WB полів, не зміниться:
WE + WB = const.
Повна енергія, згідно виразу (14.16), дорівнює максимальному значенню енергії електричного WE або магнітного WB полів:
\(W=\frac{q_{m}^{2}}{2C}=\frac{Li_{m}^{2}}{2}\).
Енергії WE, і WB визначаються за формулами (14.14) і (14.15), тому
\(\frac{q^{2}}{2C}+\frac{Li^{2}}{2}=\frac{q_{m}^{2}}{2C}\) \(\Rightarrow\) \(i=\sqrt{\frac{q_{m}^{2}-q^{2}}{LC}}=\frac{q_{m}}{k}\sqrt{\frac{k^{2}-1}{LC}}\),
що, природно, співпадає з отриманим вище результатом. Зазначимо, що використовування закону збереження енергії істотно спростило розв’язування.
Задача 14.5
У коливальному контурі ємність конденсатора C = 20 мкФ, індуктивність котушки L = 2 мГн. В деякий момент часу напруга на конденсаторі u = 10 В, а сила струму в котушці i1 = 2 A.
Визначити
заряд конденсатора q в момент, коли сила струму в котушці i2 = 1 A.
Дано: C = 20 мкФ = 2·10-5 Ф
L = 2 мГн = 2·10-3 Гн
u = 10 В
\(i_{1}\) = 2 А
\(i_{2}\) = 1 А
|
q - ?
|
Розв’язання
Для розв’язання задачі використаємо законом збереження енергії.
В ідеальному коливальному контурі повна енергія залишається незмінною: W = const. Ця енергія складається з енергій електричного і магнітного полів, отже, для будь-яких двох моментів часу t1 і t2 можна записати
|
WE(t1) + WB(t1) = WE(t2) + WB(t2). |
(1) |
Енергія електричного поля конденсатора і магнітного поля котушки виражається формулами (10.32) і (12.15) відповідно:
\(W_{E}=\frac{q^{2}}{2C}=\frac{Cu^{2}}{2}\); \(W_{B}=\frac{Li^{2}}{2}\).
Підставивши ці формули у вираз (1), знайдемо
\(\frac{Cu^{2}}{2}+\frac{Li_{1}^{2}}{2}=\frac{q^{2}}{2C}+\frac{Li_{2}^{2}}{2}\) \(\Rightarrow\) \(q=\sqrt{C^{2}u^{2}+LC(Li_{1}^{2}-Li_{2}^{2})}\).
Виконаємо обчислення
\(q=\sqrt{4\cdot{10^{-10}}\cdot{10^{2}}+2\cdot{10^{-5}}\cdot{2}\cdot{10^{-3}}\cdot{(4-1)}}=4\cdot{10^{-4}}\) Кл = 400 мкКл.
Примітка. Цю задачу, як і попередню, можна розв'язати, розглядаючи рівняння коливань в конденсаторі. Але це набагато більш громіздкий спосіб.
Задача 14.6
У коливальному контурі, що має котушку індуктивності L = 0,2 Гн, амплітуда сили струму Im = 40 мА.
Визначити
енергію електричного WE і магнітного WB полів на момент, коли сила струму в n = 2 рази менша свого амплітудного значення.
Дано: L = 0,2 Гн
Im = 40 мА = 4·10-2 А
n = 2
|
WE, WB - ?
|
Розв’язання
Енергія магнітного поля котушки для будь-якого моменту часу визначається формулою (12.15)
\(W_{B}=\frac{Li^{2}}{2}\).
Звідси одержуємо значення повної енергії контура W (формула (14.16)) і енергії магнітного поля WB на момент часу, коли I = Im/2:
\(W=\frac{LI_{m}^{2}}{2}=\frac{0,2\cdot(4\cdot{10^{-2}})^{2}}{2}=1,6\cdot{10^{-4}}\) Дж = 160 мкДж.
\(W_{B}=\frac{LI_{m}^{2}}{2\cdot{4}}=\frac{W}{4}=40\) мкДж.
Енергію електричного поля WE визначимо із співвідношення (14.13):
WE = W – WB = 120 мкДж.
Задача 14.7
У початковий момент часу напруга на конденсаторі контура має максимальне значення U0 = 400 В. Ємність конденсатора C = 10 мкФ. Унаслідок наявності опору провідників, амплітуда вільних коливань в контурі поступово зменшується.
Визначити
кількість теплоти Q, що виділяється в контурі за час, протягом якого амплітуда напруги на конденсаторі зменшиться в n = 2 рази.
Дано: U0 = 400 В
C = 10 мкФ = 10-5 Ф
n = 2
|
Q - ?
|
Розв’язання
Кількість теплоти, яка виділяється при протіканні струму по провідниках контура, дорівнює зменшенню енергії коливань:
Q = W1 – W2.
Відповідно до формул (14.16) і (10.32), енергія конденсатора
\(W=\frac{CU^{2}}{2}=\frac{q^{2}}{2C}\).
отже, записавши вирази енергій для заданих моментів часу, маємо
\(Q= \frac{CU_{0}^{2}}{2}-\frac{C(U_{0}/n)^{2}}{2}=\frac{CU_{0}^{2}}{2}\cdot\frac{n^{2}-1}{n^{2}}\)
Виконаємо обчислення:
\(Q=\frac{10^{-5}\cdot{400^{2}}}{2}\cdot\frac{4-1}{4}=0,6\) Дж.