ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА". Компенсаційний курс

Розділ 1. Ідеальний газ

1.1. Теоретичні відомості. Характеристики та тепловий рух молекул

 

Атоми і молекули мають дуже малі масу й розміри. Найлегший  атом (Гідроґен Н) має масу \( {1,67}\cdot {{10}^{-27}}\) кг, а найважчий Уран U) – \( {4}\cdot {{10}^{-25}}\) кг. Розміри атомів і простих молекул складають $\sim $ 10-10 м, а концентрація  (кількість в одиниці об'єму) у твердих тілах і рідинах $\sim $ \({10}^{29}\) 1/м3, а у газах $\sim $ \({10}^{26}\) 1/м3 Тому в атомній та молекулярній фізиці масу частинок вимірюють в  умовних  атомних одиницях маси, а  для характеристики всієї  сукупності частинок у тілі вводять поняття кількості речовини та молярної маси.

 

Атомна одиниця маси (а.о.м.) – це величина, що дорівнює 1/12 частині маси ізотопу Карбону 12С:

                                                   1 а.о.м. = (1/12)mC

                                                   1 а.о.м. = 1,66·10–27 кг.

(1.1)

 Маса молекули (атома), виражена в а.о.м., називається відносною молекулярною (атомною) масою даної речовини Mr:

\( {{M}_{r}}=\frac{m}{(1/12){{m}_{С}}}.\)

(1.2)

Відносні атомні маси вказані в періодичній системі елементів, а відносні молекулярні маси визначаються за хімічною формулою сполуки.

 Кількість речовини визначається кількістю структурних елементів (частинок), з яких вона складається і вимірюється у молях. За означенням 1 моль – це кількість речовини, в якій міститься стільки частинок (атомів або молекул), скільки їх є в 12 г Карбону \( {}^{12}\mathrm{C} \). Кількість частинок в одному молі називається числом (сталою) Авогадро N0:

N0 = 6,02·1023 1/моль.

Отже, кількість речовини \( \nu \) (моль) визначається як

\( \nu =\frac{N}{{{N}_{0}}}, \)

(1.3)

де  N – повна кількість молекул, що міститься в речовині.

 Молярна маса M, поряд із відносною молекулярною масою Mr, є індивідуальною характеристикою речовини й дорівнює вираженій у кілограмах масі одного моля речовини. Тож між молярною масою  M речовини та відносною молекулярною масою Mr її молекули існує прямий числовий зв'язок:

M (кг/моль) = 10–3 Mr,
M (г/моль) = Mr,
M (кг/кмоль) = Mr.

(1.4)

Маса заданої кількості речовини та її молярна маса є пов'язані очевидним співвідношенням:

m = $\nu $M,

(1.5)

тож кількість речовини в тілі дорівнює відношенню його маси до молярної маси:

\( \nu =\frac{m}{M}. \)

(1.6)

Маса однієї молекули m0 визначається через молярну масу та сталу Авогадро:

\( {{m}_{0}}=\frac{M}{{{N}_{0}}}. \)

(1.7)

Температура. Молекулярні властивості тіл і явища є зумовлені неперервним тепловим рухом молекул, інтенсивність якого визначається абсолютною температурою Т речовини відповідно до співвідношення:

\( \left\langle E \right\rangle =\frac{3}{2}kT, \)

(1.8)

де \( \left\langle E \right\rangle \) – середня кінетична енергія поступального руху молекули, коефіцієнт k = 1,38·10–23 Дж/К – є однією з універсальних фізичних констант і називається сталою Больцмана.

(Зауваження. Формула (1.8) не є повною, позаяк не враховує енергію коливань атомів у складній молекулі та її обертання навколо власних осей. Але в елементарній молекулярній фізиці такі рухи не розглядають, і всі молекули по умовчанню трактують як матеріальні точки).

Одиницею температури є кельвін (1К)величина, що дорівнює одній сотій частці інтервалу між температурами кипіння та тверднення води за нормального атмосферного тиску. Величина T = 0 К  називається абсолютним нулем температури. Як випливає із співвідношення (1.8), при такій температурі тепловий рух атомів є відсутнім, отож абсолютний нуль є теоретичною межею, до якої можна лише наблизитись, а не досягти точно.

На практиці відраховувати температуру від абсолютного нуля є незручно, тому використовують різні умовні температурні шкали. Найпоширенішою з них є шкала Цельсія, в якій одиниця −градус Цельсія (1°С) за величиною збігається з кельвіном, але початок за  відліку 0°С за нуль прийнято температуру тверднення води, що дорівнює 273,15 ≈ 273 К. Отже,

T (К) = t(°С) + 273

 

Згадаємо також, що температуру T0 = 273 К  (0°С) і тиск P0 = 101,3 кПа (760 мм.рт.ст.) називають нормальними умовами

(Нагадаємо, що тиском називається відношення величини розподіленої сили, що діє по нормалі на дану поверхню, до площі цієї поверхні).

 

Інтенсивність теплового руху молекул у тілі визначається середньою кінетичною енергією однієї молекули

\( \left\langle E \right\rangle =\frac{{{m}_{0}}\left\langle {{v}^{2}} \right\rangle }{2},\)

(1.8а)

де \( \left\langle {{v}^{2}} \right\rangle \) – середнє значення квадрата швидкості молекули. Відповідно, величина \( {{v}_{кв}}=\sqrt{\left\langle {{v}^{2}} \right\rangle }\) називається  середньоквадратичною швидкістю vкв,  для якої, відповідно до виразів (1.8а) та (1.8), маємо

\( \frac{{{m}_{0}}\left\langle {{v}^{2}} \right\rangle }{2}=\frac{3}{2}kT \)       \( \Rightarrow \)       \( {{v}_{кв}}=\sqrt{\frac{3kT}{{{m}_{0}}}}=\sqrt{\frac{3RT}{M}}, \)

(1.9)

 де величина

R = kN0 =  8,31 Дж/(моль·К)

називається  універсальною газовою сталою.

На завершення варто зауважити, що тепловий рух молекул за мірками механіки є дуже інтенсивним. Так, згідно з виразами (1.9), середня квадратична швидкість молекул водню Н2 при кімнатній температурі складає близько 2000 м/с.