ФІЗИКА. Вчимося розв'язувати задачі. "МОЛЕКУЛЯРНА ФІЗИКА І ТЕРМОДИНАМІКА". Компенсаційний курс
2.2. Приклади розв’язування задач
Колові процеси. Теплові двигуни
Роботу колового процесу (циклу) зручно визначати через площу його графіка, зобразивши його при потребі на діаграмі (P,V).
Задача 2.12. Із незмінною кількістю ідеального газу проведено заданий коловий процес (цикл). Побудувати графіки залежності тиску від температури P(T) та від об'єму P(V) у цьому циклі за заданим графіком залежності об'єму від температури V(T).
Задача 2.13. З незмінною кількістю одноатомного газу проводять заданий прямий цикл, у якому максимальний і мінімальний тиски співвідносяться, як P2 = nP1, n = 8. Визначити коефіцієнт корисної дії циклу \(\eta\).
Задача 2.14. Парова машина потужністю N = 12 кВт витрачає за час τ = 1 год m = 8 кг палива з теплотворністю q = 36 МДж/кг. Пара подається в циліндр машини при температурі t1 = 200 °C, а викидається в конденсатор (холодильник) при температурі t2 = 100 °C. Визначити ККД η машини та порівняти його з ККД ηк ідеального теплового двигуна (машини Карно), що працює при тих самих температурах нагрівника та холодильника.
Задача 2.15. ККД ідеального теплового двигуна η теоретично можна збільшити або підвищенням температури нагрівача, або зниженням температури холодильника. Визначити, в якому випадку й на скільки ε(%) приріст ККД буде більшим?
Із незмінною кількістю ідеального газу проведено заданий коловий процес (цикл).
Побудувати
графіки залежності тиску від температури P(T) та від об'єму P(V) у цьому циклі за заданим графіком залежності об'єму від температури V(T).
Розв’язання
Із графіка заданого циклу (рис. 32)(прибраи штрихові), видно, що він складається з ізохор (1→2), (3→4), ізотерми 2→3, та ізобари 4→1.
1. Залежність Р(T). Задля зручності побудови графіка розміщуємо координатні осі (Р,Т) як показано на рис. 2.32-3 (рис. в) прибрати), і з точок 1, 2,3 і 4 на рис. а) опускаємо проєктуючі вертикалі на рис. б) та вибираємо на ньому початкову точку 1. Відтак з початку координат проводимо промінь через т.1 до перетину з вертикаллю Т23 і стрілк0ю зображуємо початкову ділянку циклу 1→2. (Примітка. Позаяк числові дані в умові не вказано, положення т.1 вибираємо довільно, але так, аби т.2 не виходила за межі креслення).
Далі, враховуючи, що на ділянці 4→1 процес є ізобарним, проводимо горизонталь через т.1 і на її перетині з вертикаллю Т4 відмічаємо точку 4. Після цього, врахувавши, що ділянка 3→4 є ізохорою, проводимо промінь із початку координат через т.4 і знаходимо положення т.3. Відтак, навівши на стрілками ділянки 2→3→4→1, завершуємо побудову графіка залежності Р(T).
2. Залежність Р(V) на